Любі мої читачі та колеги, детективне етнофентезі "ВІДУН" майже завершено - на Різдво вийдуть останні драматичні розділ та епілог. Чесно кажучи, коли взялася писати цю роботу, не очікувала, що вона мене так захопить )) Віддавалася процесу усіма фібрами, і результат вийшов, як на мене, доволі непоганий - твір не лише про пригоди та фентезійний світ, тут на фоні епічних таємниць, похмурих та не дуже світів, міфологічних істот відбувається ставлення особистості головного героя, його психічна зрілість та зміна відношення до жінок, стосунків та сенсу буття. Також підіймається питання духовної зрілості людства, яке таки залишила відкритим на розсуд читачів.

Мені настільки сподобалось писати детективну лінію, що я взялася за сучасний детектив. В ході процесу дійшло, що писати про сучасність доволі легко - не потрібно весь час гуглити чи питати у ШІ в що одягалися в ту епоху, як розмовляли, який антураж навколо, героїня дивилась у люстерко чи начищений до блиску тазик, бо люстерка тоді ще не було і тд і тп, як це було у моїх історичних працях:

"Льодова пастка Богуна"

"Під лапою Вовка"

"Руїна"

Дуже багато нюансів відпадає по факту, пишеш сцени з голови, бо добре уявляєш, що відбувається навколо головних героїв, які у них телефони, автівки, як вони розмовляють, і  що вони одягнені у штани-палаццо і худі, а не в жупани ))

Тож запрошую до мого фентезі про два світи, які ніяк не можуть між собою домовитися ))  Ця робота бере участь у конкурсі, тож кожне серденько, підтримка чи просто добре слово зігріє мені душу. Як завжди, обіймаю, ваша Ріна Март