Цвинтарник

Сьогодні про твір Миколи Давидкіна під назвою "ЦВИНТАРНИК".

Каюсь - спершу зацінив обкладинку. Темна, готична, зі сталевою кольоровою гамою, зрозуміла справа - зображено цвинтар, а ще присутній досить вражаючий персонаж: чи ніндзя, чи сталкер (як у грі, хто в темі). Коротше - клюнув.

Цвинтарник, він же збирач душ, має нормальну і стабільну роботу, але схильний до трудоголізму. Замість встановленої норми (дві душі на тиждень) він хоче збирати більше. Я його розумію - сам схильний до трудоголізму (раніше рятували перекури, але я їх покинув). З ним помічник, який блюде хазяїна і застерігає від перепрацювання. 

У фіналі твору наклюнеться і янгол. Все порішає, всіх присмирить.

Загалом все дуже атмосферно (помітив, що це слово трохи заяложене), прописано все в заявленому жанрі (містика/жахи), було цікаво.

Єдине що хочу зазначити з мінусів - невистачає лютої "мочіловки" або чогось такого, щоб добре струснуло. Я б голосував (як би голосування хтось проводив) за те щоб Цвинкарник поквзав себе у всій красі. В нього є потенціал.

Тож твір достойний, цікавий.