Знижки до свят!

— Роздягайся. Я не жартую.
— Що?! — мої брівки стрибають догори. — Я не буду! — заявляю упевнено, але суворий і лютий чоловічий погляд стирає мою сміливість в порох.
— Ти будеш робити те, що я накажу, — цідить крізь зуби. — А якщо ні, — він в два кроки опиняється впритул до мене і мене миттю пробирає жах. — Покараю.
— Я не ваша власність! — збираю останні крихти сміливості і дивлюся в крижані очі навпроти.
— Моя. Тебе мені подарували. І тільки від твоєї поведінки залежатиме, як я буду з тобою обходитись.

Йому подарована 18+

Я опинилася в полоні шлюбної угоди з багатим і владним князем Вітольдом Волинським. Мої мрії про кохання руйнуються в стінах чужого дому, де я - пішка в грі, де все вирішується за мене. Мій новий чоловік не шукає кохання і наш шлюб лишень вимушена необхідність. Але між байдужістю і коханням завжди один крок. І коли серце починає битися швидше, контролювати його стає майже неможливо...

Цнотливе кохання

Приємного читання!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Останні 3 дні підписки!
Невдовзі (десь в суботу-неділю) відбудеться фінал "Нестерпного союзу", а це значить, що справу розкрито, всіх злочинців піймали, інтриги розплутали, кохання знайшли. Залишилося тільки насолодитися хеппі ендом - і
Тиша чорного фіорду завершена
Вже 2 дні як книга в повному об'ємі на сайті. Вона написана ще в липні, зараз я лише оприлюднила її. Хто почав, але не встиг дочитати її, маєте ще один день - понеділок☀️ Історія зовсім невелика і цілком реально прочитати
Гадаєте, це просто лайтова історія про закоханих?)
Доброго часу доби, мої любі читачі!❤️ Хочу трохи побазікати про книгу «Мою маленьку Колючку». Маю вас запевнити (бо підозрюю, що у вас склалося таке враження), що це не зовсім легенька комедія, де лямур-тужур і усі
600 слів
600 слів, це перше що я написав в телефоні, намагаючись вразити тоді ще дівчину свою дівчину. Зараз вона моя дружина. От щойно згадав як все це закрутилося. - В ти щось пишеш? Запитала Юля - Та ні, багато разів намагався
Може, дійсно треба допомогти?
— Тут ось така справа, доню, — починає батько після того, як ми розправилися з відбивними. — Розповідай усе… — Про що ти? — дивуюся. — Про те, як ви з Едвардом дитину зробили, і чому ти приховуєш, що він
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше