Вона сиділа на підвіконні, обійнявши коліна, і з легкою печаллю дивилася на спляче місто. Червона іскорка жевріла між її пальцями на тлі нічного неба — пекуча й недовговічна, як наша історія. Запах диму, нічної свіжості й тієї безумної, щасливої закоханості, що трапляється лише раз у цьому житті, повільно наповнював кімнату.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРеалістична й болюча правда нашого життя.
Юлія Хемс, )
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати