Додано
20.12.25 13:49:23
Вона сиділа...
Вона сиділа на підвіконні, обійнявши коліна, і з легкою печаллю дивилася на спляче місто. Червона іскорка жевріла між її пальцями на тлі нічного неба — пекуча й недовговічна, як наша історія. Запах диму, нічної свіжості й тієї безумної, щасливої закоханості, що трапляється лише раз у цьому житті, повільно наповнював кімнату.
Герман Харрінгтон
125
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт! Я знову до вас з новими розділами Аварії на дорозі долі, де на вас чекають несподівані повороти й непрості випробування героїв. Сподіваюся, у вас усе добре й ви знаходите час для відпочинку та улюблених книжок.
Холодний край його металевої маски повільно ковзає вздовж моєї шиї, поки він важко вдихає мій запах. Я завмираю від обурення. — Від тебе смердить довбаним грейпфрутом, — повідомляє він із такою серйозністю, наче
Ми перестали підійматися вгору. Тепер просто їхали вперед. На ніс упало щось мокре, і я мимоволі подивилася на землю. Сніг. Хоча це й не дивно. Ми фактично в горах, а тут сніг — звичайне діло. Долоні
Ось і все! Історія добігла кінця!!! Всі розділи вже у доступі https://booknet.ua/book/toi-hto-stot-u-temryav-b461480 Це був для мене експеримент в жанрі містики. Цікаво, вийшло? Пишіть ваші коментарі, діліться своїми думками.
Я писала історію місяць. Проживала з ГГ кожну сварку та посмішку. Але з обкладинкою біда. 47 варіантів! Було! Залишила 4! Тепер треба ваша допомога! 1. 2. 3. 4.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРеалістична й болюча правда нашого життя.
Юлія Хемс, )
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати