Мене зрадив хлопець напередодні Різдва... Незнайомка у метро запропонувала встановити додаток для пошуку судженого. Тоді я навіть не підозрювала, що той, кому я призначена долею, жив два століття тому...

Продовження - щодня о 8.00! Додавайте книгу в бібліотеку і підписуйтесь на авторку, щоб не пропустити найцікавішого!

ЗАВ'ЯЗКА:

Я повільно розплющив очі і раптом побачив в своїх обіймах дівчину в якійсь дивній рожевій нічній сорочці. Такій відкритій на грудях… І такій тонкій, що було видно більше, ніж навіть дружина має дозволяти бачити чоловікові в ліжку. 

Однією рукою брюнетка стискала якийсь шматок металу, а іншою обіймала мене. У неї навіть волосся було не зібране.

Я подумав, що може ще сплю, та коли торкнувся кінчиками пальців її щоки, то дівчина раптом розплющила очі.

Спершу вона просто здивовано витріщалася на мене, а потім сіла на ліжку і вигукнула:

 — Оце так сон! Де я, цікаво?

— В Києві, в моєму маєтку, — відповів я прямо. — А чому сон? Ти ж вже прокинулась. Тебе батько підіслав, щоб я розслабився перед заручинами? Він завжди був аж надто сучасних поглядів, але все ж, куртизанка — це навіть для нього занадто… 

Але її очі… Було в них щось особливе, мені здавалось, ніби я знав її, це було дивно. 

 — Що-що, як ти мене обізвав? — насупилась вона.  — Це сон, точно, все якесь дивне, ніби я в минуле потрапила! Треба було менше Бріджертонів перед сном дивитися! 

— Кого дивитися? — не зрозумів я. 

 — Ну, серіал такий,  — пояснила вона. — Історичний. Ти не бачив? Хоча, якщо ти мені снишся, то нічого дивного… Але мені вже треба прокидатися, бо я в універ запізнюся… Котра година? 
 

ЧІТАЙТЕ  "Однієї зими я знайду тебе" БЕЗПЛАТНО ВЖЕ ЗАРАЗ!

ЧІТАЙТЕ  "Однієї зими я знайду тебе" БЕЗПЛАТНО ВЖЕ ЗАРАЗ!