Мирної ночі!

Новий розділ вже на Букнет!

Ще декілька днів доступно за найнижчою ціною!

♥️♥️♥️

— Аліно, зачекайте мене. Давайте я вас проведу.

Я спантеличена. Зупиняюся, а чоловік, обережно пригорнувши мене за талію, веде до клініки. В мене аж мурахи по тілу поснували від цього жесту. Почуваюся незручно. Бо ж гадала, що він просто підвезе мене та поїде. Зупиняюся і, опустивши погляд, тихо прошу:

— Арсене Максимовичу, не потрібно мене пригортати...

Він теж зупиняється, і я відчуваю, як його пильний погляд пропалює мене.

— Чому ні, Аліно?

Принцеса мого коханого шефа

Приємних емоцій!