Ви коли-небудь стикались із булінгом на тему: "Занадто великі у вас апетити". Ні? Відчуття не дуже приємне, коли постійно поруч хтось харчується повітрям та листям шпинату, або яблуком зі шматочком льоду, а ти з невгамовно голодним шлунком їж м'яско... І такий: "Ну... щось мені поруч з вами шматок у горло не лізе". 

Ліара має гарну витримку і, святий Ліам, вміє відповісти донькам троля))

Ліара швидко хапала щось їстівне: тонкі картопляні скибочки були перекладені з красивими шматочками маринованого м'яса, обсмаженого з гострим червоним перцем і кислою квашеною капустою, а потім все разом тушковане під кришкою на повільному вогні. Такі важкі страви ніхто не брав на сніданок. Але Ліара була дуже-дуже голодна.

— Це їжа для хлопців. — Досить голосно, щоб бути почутою, фиркнула одна із сирен. Тепер Ліара знала, як їх відрізняти від сестер-русалок.

У сирен була бліда шкіра з зеленуватим відтінком і волосся м'яких відтінків: бузковий, сріблястий, блідо-небесний. Русалки ж були засмаглими й міцними, їхнє волосся було яскравим: сонячно-жовтим, помаранчевим, насичено-зеленим… Різноманітність била в очі й, змішуючись, вони ставали схожими на загальну рухому масу кольору й форми. Але через якийсь час вироблялася звичка. І для Ліари минуло. Тепер вона розуміла, хто ким є.

— І? — Теж голосно, щоб кожна дівчина, що сидить за столом, знала, що вона почула, відповіла, втупившись у рибне сестринство. — Принцу Еліасу не подобається змарніла тріска. Він надає перевагу огрядній зайчисі. — І, поклавши в рот повну ложку картоплі, стала жувати за обидві щоки.

У розплющених очах Мейсі так і читалося: «Хитра дівчинка! Навіть ти маніпулюєш моїм братом для захисту себе!» Але її обурення змішувалося з захопленими іскорками невисловлених усмішок: «Так тримати!»

«Володарка осіннього вітру» — нові розділи щодня о 16:00.

Ваша улюблена письменниця,

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал "Вільхова садиба"