Як ми з нейронками чаклуна ґвалували...

Нейронки вміють створювати текст, картинки і приводи посміятись!

Вночі, отримавши від непроханого безсоння кілька додаткових годин в добу, я вирішила згенерувати картинку до 40 розділу Дороги з бурштину. 
Зібралась з силами, написала промпт (навіть англійською!). Натиснула кнопку «надіслати» та приготувалась отримати ілюстрацію до бійки головних героїв (в них дещо складні стосунки).

І отримала це:

Не зрозуміла що вони там вдвох на підлозі шукають, але напевно щось цінне загубили.
Але ЧОМУ ВОНИ В ЛАТЕКСНИХ КОСТЮМАХ?

Спробувала дещо змінити й отримала оновлений варіант:

Очевидно, ШІ вирішив, що Шера збирається до Месників (треба їм подзвонити спитати чи не потрібний антагоніст для Блейда) і дав їй відповідний костюм.

Загалом, знову я виявилась незадоволеною. Вирішила, що треба пояснити більш наближено до книжкової сцени (хто читає, той розуміє ;) ), і сказала посадити Шеру зверху на Мора.

Нейромережа блимнула «слухаюсь, пані авторко», і видала це:

Можливо, натякає, що жінка на чоловікові сидіти може з однією метою.

Chat GPT покірно вислухав моє незадоволення оголенням Шери (ну зима все ж таки, холодно!), і електронно посміюючись прокоментував: так, мовляв, ці гугловські сервіси такі пустуни! 
Порадив все ж зняти вампірку з бідолашного.

Але я вперта, вирішила наостанок ще раз спробувати, вказавши, що на Шері має бути одяг.
Нейромережа щиро дивувалась чому мені не подобається новоявлена сукуб-ка.

Придивившись, зрозуміла, що Мору загалом сподобалось, він навіть пручатися припинив.

Але все ж вирішила припинити цю розпусту і звернулась до Grok-a.
Той вислухав мене з професійністю психіатра, запевнив, що все зрозумів і видав:

Як спеціаліст зобразив героїв молодими та сповненими сил (дійсно, не можу уявити, щоб я так стрибала після 25-и), Шеру із зібраним волоссям (бо хто взагалі людей бʼє розпатланою?), і вставив героїні меч в попу (ну вона реально наривалась).

Тоді було вирішено напрягти GPT, щоб йому не так весело було. Він у мене взагалі песиміст, закінчення розділу не знав і вирішив, що я пишу гостросюжетний хорор.

Намалював таке, що навіть мені страшно стало.

Хоча можливо, це його підступний план, щоб я йому більше не писала.
 

Опівночі я звернулась до Gemini (знов за картинкою) та Ктулху (за терпінням та талантом писати промпти).

Уточнила, що всі одягнені та йде бій.

І він намалював: гостровуху ельфійку та Мора в одязі спецпризначенця. Меч з попи дістав, переставив у спину, а філейну частину Шери тепер надійно зафіксував чаклун.

Загалом висновок зробила, що нейромережі навколо мене надто вже добродушні, не виходить в них намалювати страшну бійку. А може відчувають, що і герої одне одного вбивати вже передумали ;)

Ще повеселив варіант, коли Мор відвернувся та над чимось задумався, поки його мали душити. 

Може згадав, що праску вдома не виключив?

Важко сказати що скінчилось би першим: добова кількість генерацій чи моє терпіння. Але я вирішила спинитись та піти спати, щоб скоріше прокинутись і писати нові розділи.

Якщо ще не доєднались до читання Дороги з бурштину, запрошую! Книга безкоштовна.