Додано
12.12.25 01:17:43
❤від якої особи краще писати книгу?❤
Працюю собі над новою книгою. Герої нашіптують на вухо, як завжди, сюжет... А я от собі замислилася: Усі мої книги пишуться по різному.
-
Деякі герої самі розповідають власні історії, вимагаючи писати тільки від їх власного Я.
-
Деякі герої просять переповісти за них, тобто від третьої особи. Наче я зроблю це краще за них.
Чому так буває? (☉｡☉)
Коли я почала писати. Я твердо була впевнена, що ніколи не напишу від першої особи. Це важко. Бо це не Я. А потім після автобіографічної книги я змінила свою думку. Пішла друга... третя..., а потім й інші і тепер важко зупинитися. Кожна книга вимагає власного тембору симфонії.
Але як це бачить читач? (☉｡☉)
❤Особливо коли у книзі кілька героїв. А головних може бути два!? До букнету я такого раніше ніде не бачила в книжках. Коли стрибаєш між «я» різних персонажів і кожен із них звучить по-своєму: інтонацією, словником, ранами й бажаннями. Це як слухати два серця, що б’ються поруч, але кожне з власною мелодією. Такий підхід добре працює на емоції, коли хочеться щоб читач почув внутрішній голос кожного. Але втут важливо не переплутати ритм, не злити голоси докупи, особливо якщо обоє вони присутні в одній главі.
❤Писати від третьої особи - це менше шансів заплутатися самому та читача. Показати більш обширнішу панораму того, що відбувається з ними. Легше керувати темпом, легше балансувати сценами з обома героями. Читачеві простіше орієнтуватися?
А який з них насправді дає можливість краще заглиблюватись у думки героїв та передати картину того, що відбувається навколо?
Хочу почути думку як авторів так і читачів (◠‿◕)
36 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені простіше писати від імені кота. У нього все просто й зрозуміло, а от у людей... Не знаю. А як читачу, мені байдуже, від якої особи буде книга, головне — щоб цікава була. ✨❤️✨
Кіт шикарний!
Марина Мелтон, ❤️❤️❤️
Нещодавно я спробував від другої. Виявилось - цікаво. Написав один розділ. Раджу, дещо змінює ракурс оповідання.
Ось, що в мене вийшло: https://booknet.ua/reader/olvya-kniga-vryatuvati-shchastya-b433670?c=4856423
Степан Дідик, Зазирну. Бо я ще такого не читала.
А мені краще і читати, і писати від імені ГГ. І саме тому, що вживаєшся в роль, виходить краще описати внутрішній стан героя.
Нія Велесова, Так. Це якщо там мало героїв. Я згодна.
Мені чомусь здається, якщо хочеш глибшого занурення в книгу то від першого, якщо від третього лиця, то це як історія яку слухаєш коли розповідає хтось інший. Обидва варіанти мають свої переваги)
Неба Крайчик, Дякую.
по різному
Анна Лінн, ❄️✨❤️✨❄️
Віддаю перевагу як письму так і чтиву від третьої особи, бо писати від першої, то наче як вживатися в роль в якій або не був, або не хочеш бути))
Оксана Павелко, От я теж так на початку думала, що то не Я, особливо якщо від чоловічого писати. Але нічого. Пішло.
Я починала писати від третьої особи. Всі мої ранні спроби - саме такі. Але зараз віддаю перевагу першій особі. Іноді, буває, пишу від третьої, але то оповідання хіба що. Все ж таки історія виходить емоційнішою, коли від першої особи пишеш. Але це не годиться, якщо багато героїв і місць, де відбуваються події. Для такого масштабу підійде більше третя особа. Писати від першої особи особисто мені не важко. Я все одно коли пишу, то пропускаю головну героїню через себе. Я відчуваю її, тому писати легко. Навіть від кількох героїв писати не проблема. Але, вважаю, тут обов'язково треба помічати на початку розділу від кого розповідь в цей раз. Бо буває таке, що не підписують. І люблю, коли від різних героїв розділи подають. Так їх краще зрозуміти. А от чого дійсно не люблю, то це коли пишуть в теперішньому часі, ніби все відбувається зараз. Якось воно не читається. Звичніше в минулому. Бо оце "я йду лісом, збираю трави і раптом бачу зайця" трохи мені дивно звучить. Краще "я йшла лісом, збирала трави і раптом побачила зайця". До того ж, теперішнім часом часто грішить чат джпт, що викликає підозри до автора.
Анна Потій, Дякую за такий важливий момент. Я теж коли пишу від імені героїв Я то вживаю минулий час. Ніби це вже відбулося зі меою і я переповідаю. так дійсно краще.
Усе залежить від сюжету.
От, наприклад, «Пісню льоду та полум’я» було б дуже важко писати від першої особи — занадто багато персонажів, ліній та подій, які відбуваються паралельно. А от ті ж «Віднесені вітром» цілком можна подати від першої особи: історія більш камерна, сфокусована на переживаннях і погляді однієї героїні.
Наталія Шепель, дякую
Пишіть так як вам подобається ❤️❤️❤️
До теми, коли гг кілька. Я досить легко перемикаюсь ( головне, щоб автор не забував вказувати, від кого пише зараз) Але мені не подобається, коли одні й ті самі події описуються спочатку від імені героїні, а потім те саме від імені героя. Воно зрозуміло, що іноді це доречно, але загалом читати все по два рази напружує. Звичайно, з кожного правила є виключення, але загалом так...
Можете кидати в мене каміння, але я напишу свою думку:
Або нехай розповідає один герой, називаючи всіх інших він/вона,
Або нехай розповідає автор.
Бо коли кожної глави, а в деяких творах і кожного абзацу, змінюється оповідач… Ну, вибачте, про яке читання тут може бути мова, якщо я маю завжди відстежувати: хто саме зараз говорить? Щойно починаються такі стрибки — закриваю твір і роблю вигляд, що навіть не читала. Ви навіть не уявляєте, у скількох авторів я вже щось відкривала, а вони навіть не здогадуються про це.
Оксана Сівка, Особливо, коли героїв багато.
Пишу від першої особи) Іноді і справді важно до кінця перемкнутись на іншу думку, особливо якщо це чоловік та жінка з абсолютно різним баченням світу. Але все ж герої живуть в нашій голові, тому коли треба вони самі приходять і розповідають свою історію.
Щодо третьої особи, то ніколи не думала писати так. Повністю згодна з вами, що так можна краще показати всі події, але ніколи так не пробувала. Можливо колись)
Дякую за цікавий блог та питання❤️
Люмен Белл, Я теж таке люлблю.))
Пробувала писати і так, і так, зараз навіть в одній книзі пишу від першої особи (головної героїні), і час від часу від третьої (головний герой).
Оксана Маркова, Цікавий досвід. ))
Як читачу мені подобається читати від першої особи. А писати по різному. ❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую що поділилися.))
Свого часу писала від третьої особи, а потім, сама не помітила, як це сталося, почала писати від першої☺️
Оксана Сівка, Я теж мала такий досвід. Заплуталася))
Інколи історія дійсно вимагає першої особи, але через 2 розділи я про це забуваю і починаю знову від третьої)) Все ж таки, від третьої дає більш широку картину для читача і автора, можна розігнатись з "монтажем кадрів". Але у першій є свій шарм, хоч я його не часто люблю ловити))
❤️❤️❤️
Ольха Елдер, От щодо монтажів кадрів я звами цілком згодна. Так на багато простіше.
Раніше писала від третьої, але Букнет мене переконав, що СЛР краще сприймається від першої. Гадаю, так герої стають ближчі до читача)) Мені особисто дуже подобається, коли оповідь від двох головних героїв, та як виявилось, не всім це легко сприймати. Мій чоловік, наприклад, каже, що йому дуже важко переключатися між двома оповідачами, і тому він ніколи не читає книги з такою структурою.
Марина Мелтон, Я суто по главах, і на початку глави пишу ім'я героя, від якого розповідь)
Завжди пишу по різному, хоча від першої особи мені подобається найбільше, неважливо від чоловіка чи жінки.
Белла Ісфрелла, Дякую завашу думку.
Особисто я пишу від третьої особи, для мене це найкращий спосіб показати внутрішній світ кожного героя, їхні переживання, сумніви, силу та слабкість. Та коли читаю чужі історії, форма вже не має значення. Головне, щоб книга була написана щиро.
Марина Мелтон, ❣️❣️❣️
Я навіть не замислювалась, чому в одному випадку пишу від першої, а в іншому - від третьої... Воно якось само визначилось. Першу книгу писала від першої особи, чергуючи головних героїв. Другу - від третьої. Третю пишу знов від першої ( але вже нікого не чергую). І от дивно, я ніби й згодна з тим, що від першої - більш інтимно, відверто, більше залучення... але в мене на практиці інакше вийшло.
Дієз Алго, В мене так само. Вже коли починаю писати тоді ловлю на думці як саме лягає сюжет і тоді вже притримуюся цього.
Як читачці – мені байдуже третя особа, чи перша. Для мене головне – історія. Якщо вона чіпляє, я її читатиму.
А мікс перших осіб побачила тільки в книзі "Із Крові та попелу" Дженіфер Л. Амрментраут і мені неймовірно сподобалось, а тут на Букнеті також це виявилось не рідкістю. Читається легко.
Як авторці, то мені легше писати від першої особи. Але коли займаю багато персонажів і твір хочу зробити більш... нейтральним, щоб читач сам вгадував почуття героя, то обираю писати від третьої особи.
Ганна Літвін, Дякую, що поділилися.
Як автор — мені легше писати від «я» головного героя. Можливо тому, що так краще передаю внутрішній світ та думки. Краще лягають структура та й мова. Проте, коли планую й хочу відкрити в романі характери, лінії, особистості другорядних діячів — пишу від третьої особи.
Як читач — на мене це ніяк не впливає, бо залежить від сюжету й подачі. Інколи сприймаю від третьої особи героя як рідного, а, інколи, навіть чітко виражене «я» може відштовхувати. Отакий вінегрет трапляється)
Марина Мелтон, Ні, намагаюся такого не робити, щоб не плутати читача. Це про окремі романи. Якщо веду від третьої особи, то можу тоді «гуляти» героями, але не переходжу ніколи на «я».
Мені цікаво писати історії як від третьої так і від першої особи. Це вносить певне різноманіття.
Юлія Хемс, Це правда.
Мені легше писати від третьої особи.Незнаю чому )))
Еларен Веш, У мене теж так було вперше.
Мені легше всього пишеться від першої особи
Марина Мелтон, Насправді класно, що ви вмієте і від першої, і від третьої) Ще другу особу освоїти, і буде плюсик у карму професійності)))
Найперший твір написала від першої особи. Потім писала від третьої. Зараз міксую. Часто твір сам підказує, як він хоче бути написаним)))
Марина Мелтон, По розділу від кожного)))
Я починала писати книги, то писала від третьої, мабуть, вплив паперової літератури. А потім в один момент перейшла на виклад від першої особи. Мені так легше, хоча не завжди вдається описати все, бо герой бачить лише один бік ситуації)
Марина Мелтон, У мене просто чергуються глави від обох героїв, зазвичай від чоловіка менше, не переказую ту ж саму ситуацію з обох боків, бо самі таке не дуже подобається читати)
Кожному своє, звичайно.
Більше пишу від третьої - бо зазвичай ключових персонажів кілька, вони адсолютно різні, і влізти в шкуру кожного - задача з дуже великою зірочкою))
Очерет, Я вас дуже розумію. Чим більше героїв. Звісно так важко.
Пишу від першої особи, читаю – взагалі різну літературу)
Головне, щоб цікаво для мене було)
Тая Бровська, От я теж так думаю. Все залежить від сюжету.
Я пишу тільки від першої особи. Окремо чоловічі й жіночі розділи. Мені так подобається та й читачі бачать цілісну картину. Є одна книга від третьої особи — геть не моє. Але це вже справа смаку)))
P.S. Обожнюю писати розділи від чоловіків. Ось там я вже відриваюся на повну)))
Анжеліка Горан, Треба спробувати.
Перша моя книга ( сама перша) була від першої особи. Бо я не уявляла як то все передати від третьої. Але писати зараз можу від різних осіб. Хоча надаю перевагу третій і минулому часу. А коли Писала Володарку мрій то писала від першої особи ( гг,) але в різних часах. В минулому спогади гг і в теперішньому те, що відбувається зараз. Був цікавий експеримент. Хоча ненавиджу писати в теперішньому часі. А щодо третьої особи, ну я можу перевтілитися в любого свого героя і передати його думки і внутрішній світ. Авторки з якими я працюю підтвердять як ідеально я відчуваю психологію усіх героїв. Ну не можу я себе не похвалити.)))
Олесь Король, Дякую за свій досвід. А хвалити себе потрібно!!! Постійно!))
Як на мене, Ви підняли досить складне питання :) тут скільки підводних каменів, що можна збудувати Велику Китайську Стіну )
Але якщо сильно не заглиблюватися, щоб не потонути, то можна просто: від першого більше занурення та асоціація читача з героєм. Від третьої особи : більше спостереження за героєм. Скажу зразу, це звісно не я придумав. І можливо це працює інакше в літературі. Але в ігровій індустрії саме так. Тобто автор обирає сам, як він хоче, щоб читач відчув історію. Які цілі перед собою ставить.
А ще мені щойно спала ідея, може трохи дивна. Але можна самостійно спробувати це перевірити. Написати одну й ту ж історію або її шматочок з іншого ракурсу) та подивитися різницю) а можливо навіть показати читачам і вони зможуть дати більш чітку відповідь, адже буде з чим порівнювати
Артем Сахарний, Цікаве спостереження. Думаю так само. Все залежить від історії. І коли сюжет цікавий, то читачу всеодно від якої саме особи все розповідається.
Ну що я скажу, нещодавно почала працювати над книгою, де розповідь буде вестися від 4 головних героїв. І у кожного свій голос і стиль. Це насправді дуже цікавий досвід, але він вимагає і додаткових зусиль. Та ця історія захотіла бути розказаною саме так. Це поки лише чернетка і такий творчий експеримент.
Яніна Фенікс, Дуже цікаво. І так, складно. Треба подати так, щоб не заплутатися самій та читачам.
Останнім часом бачу багато творів написаних від першої особи почергово від головних героїв. Кожен метод дає свої унікальні можливості й має свої плюси і мінуси. Усе залежить від творчого задуму. Пробував і те і те. От би спробувати від другої)))
Ромул Шерідан, А це як?)) Такого я ще не зустрічала.
Колись писала від третьої особи було норм. А зараз не розумію як це писати.
А ось щодо першої виходить все, бо так й хочеться, щоб читач став на місце головного героя, так би мовити
Вікторія Грош (Rouce), Теж варіант. Тим паче від читачів отримала багато коментарів, наче ведеться діалог чи йде розповідь від особи, що навпроти чи подруга по телефону розповідає.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати