Трохи поцілунків і чарівної музики

– Ти вирішила за нас обидвох. Отже, ця твоя витівка… Ти спеціально це зробила… Навіть у в'язницю.. – він не вірив, і лише через хвилину, обдумавши сказав, – я мабуть не такий сильний як ти, тому я маю зробити це, точно востаннє..

Він загорнув її в свої обійми, і цілував кругом, змітаючи всі заборони і кордони, які вона так болісно встановлювала

Таку як ти...

 І Ліра тікає, бо серце її палає

Птах сів на панель, а туман накрив автівку покривалом, і так вони виїхали з подвір'я   королівського палацу. Ліра хотіла якнайшвидше дістатися додому, заспокоїти свою душу. Бути якнайдалі від Ворона.

Прадо їхало вулицями сучасного міста, яке випливало з туману, гранітні фасади, панорамні вікна, сучасне освітлення, багато срібла і вічнозелених дерев. Це монументальне місто кричало про свою велич, де магія живе в кожному куточку.