Мирної ночі, сонечки!

Партнер мого батька — оновлено!

Завершення роману у п'ятницю.

♥️✨♥️✨

— Максиме, навіщо ти забрав мене від малих? — дуже тихо питаю.

— Каміло, я скучив, — зірвано шепоче він. — Я тільки приїхав і не хочу залишатися без тебе цієї ночі. Я практично не спав ці дві ночі.

Насолоджуюся обіймами Князя, хоча в його слова повірити важко. Ми ж знайомі заледве тиждень. Хоча за цей час нам довелося чимало пережити.

— Максиме, не потрібно нічого вигадувати. Ми з тобою провели лише дві ночі удвох...

Відчуваю, як обійми чоловіка стають міцнішими. Мені в них так добре і лячно водночас.

— І цього виявилося достатньо, мила моя, для того, аби я зрозумів, що я більше не хочу бути без тебе. Мені не вистачає твого дихання, присутності, запаху.

Він раптом ніжно охоплює моє обличчя руками і покриває його дрібними поцілунками. Зажмурюю очі і просто кайфую від дій Князя. Я можу противитися, протистояти, але цей чоловік не тільки подобається мені. Він захопив мене собою. Від його уваги можна втратити здоровий глузд. Але при всьому мені страшно. Ану ж зараз знову з’явиться ця Сніжана, боюся, аби він не пішов за нею.

— Максиме, будь ласка, не потрібно. Нам краще...

— Каміло, припини, — хрипко шепоче він мені в обличчя й тулиться до мене своєю щокою з легкою щетиною. — Нам краще спробувати насправді...

Книга тут...

Приємних емоцій та мирної ночі!