"Випадковий шлюб" офіційно завершився! Я дуже рада цій події! Запрошую читати безкоштоану повну книгу!

Анотація до книги "Випадковий шлюб"

Гліб: Серце билося занадто швидко.
Можливо, вона передумала? Можливо, Борис не дозволив їй поїхати?
Так, я знав про нього.
Я знав набагато більше, ніж вона уявляла.
Мене завжди дратувала власна схильність до контролю, але цього разу я не міг інакше.
Вона мусила прийти. І побачити те, що я для неї приготував...

Марго: Натискаю на дзвінок.
Тиша.
В таких будинках, певно, є прислуга. Але ніхто не відчиняє. Серце починає стискатись. Може, Борис мав рацію? Може, мене справді не чекали? Я ж запізнилася… На порозі стоїть чоловік. Високий, у темному піджаку, з теплим, але уважним поглядом.
Він усміхається мені, і цей усміх — наче промінь крізь бурю.
— А ось і моя наречена, — каже він спокійно, ніби говорить очевидну річ. — Ми зачекались тебе, мила.