Історія Анітки підходить до кінця? Спойлер

Вітаю, мої любі. Сьогодні буде трішки інформації та невеликий спойлен завтрашнього оновлення.

Книга "Пов'язані душами" дійшла майже до половини. Але я досі не прописала фінал і мучаюся в здогадках, чим же таки завершиться історія Анітки та Керела.

Зараз, у зв'язку зі зміною роботи часу на написанняя у мене катастрофічно не вистачає. Тому доводиться чимось жертвувати. Дуже сподіваюся, що я встигну завершити книгу, щоб виконати умови конкурсу. Можливо, пізніше доведеться змінити розклад оновлень. Але про це я буду повідомляти додатково.

Дякую всім хто читає та коментує, адже книга поки викладається безкоштовно, і ви своїми коментарями неабияк підтримуєте авторку.

У зв'язку з нехваткою часу я закинула деякі соц.мережі. Тому нагадую основні де я активна на сьогодні:

мій телеграм канал. Там щодня виходядь спойлери до розділів, а також чудові ілюстрації до розділів книги. Якщо вас там ще немає, приєднуйтеся. Там відповідаю на всі запитання, якщо такі у вас є)))

ТікТік. На сьогодні у мене їх два, і там можна знайти спойлери до "Пов'язаних душами". Те, чого немає ще ніде)) 

І обіцяний спойлер завтрашнього оновлення. Анітка відпрацювала ще один тиждень. Досить насичений і напружений. Тому з адістю чкурне на Землю до рідної України. Тим паче ще й привід хороший є. Але чи будуть веселими її вихідні?

Спускаюся у вітальню, де звичайно ж, сидить чаклун. Він вивчає мене потемнівшим поглядом.

– Ти ж казала, що сьогодні прогулянки містом не буде? – рівним тоном вимовляє він, а сам ціпким поглядом блукає по мені. Здається він підмічає все: і мій макіяж, і зачіску і нову сукню.

– Прогулянки і не буде. У мене запрошення на вечірку, – повідомляю йому.

Він зиркає на годинник, потім – на мене. Навіть гадати не буду, що у нього зараз в голові.

– Астрід! – гукаю я. – Відкрий мені перехід на Землю.

– Вже готово, – лунає її голос.

– Не забудь за мною зачинити Браму, – вже тихіше прошу Астрід, а сама зиркаю на чаклуна. Ще не вистачало, щоб він знову вештався вуличками мого міста без нагляду та ще й з магією.

Він чи то робить вигляд що не чує мене, чи дійсно втратив до мене інтерес. Це й на краще. Я геть не налаштована розгадувати загадки чаклуна. Тому вибігаю з Хабу і зникаю за Брамою.