Всім привіт. Сьогодні вийшло оновлення книги, назву якої я сьогодні змінила. Книга тепер називається "Тепло листопаду та Різдва". Чому? Тому що, я думала, написати дві окремі книги (пролог в одній книзі, а епілог у другій), але подумала, що це не правильно. Тому вирішила зробити її однією. 

Також я внесу туди еротичну сцену, тому з'явилась позначка 18+. Але це остання книга на цій сторінці з позначкою 18+. Всі наступні будуть на іншій сторінці. 

І оновлення. Фрагмент:

Я бігла коридором до рецепції. Не думала ні про що, крім чоловіка, який мене врятував від смерті. Підбігла до великої стійки, за нею сиділи три жінки приблизно однакового віку.

— Доброго ранку, мені треба побачити Ітана. Чоловіка якого привезли з вогнепалом.

Жінка подивилась на мене.

— А, ви хто йому приходитесь? — питання якого я очікувала, але як на нього відповісти — не знала.

— Я — Ембер Келовей. Він мене врятував.

— Зачекайте, — сказала жінка та подзвонила комусь, — Лікар Колінз до вашого пацієнта прийшла якась дівчина… Ітана Хейл… Добре, — жінка закінчила розмову та подивилась на мене. — зачекайте, зараз до вас вийде його лікар.

Я сіла на стілець та підстрибувала кожного разу як відчинялись двері відділення. І ось нарешті до мене підійшла лікарка, я швидко встала.

— Ви Ембер?

— Так.

— Я лікар Колінз. Ви прийшли до Ітана…

— До нього, — перебила лікарку, — він живий?

— Живий. Куля пройшла навиліт. Не зачепила життєво важливих органів… Він сильний, піде на поправку швидко… як завжди, — додала вона тихіше.

— Що ви маєте на увазі?

Лікарка усміхнулась, а після серйозно, але з теплотою подивилась на мене, — Вам краще забути його.

— Забути чоловіка який мене врятував?

— Саме так.

— Але чому? Навіщо?

— Заради вашої безпеки...

Всім гарного дня та мирного неба. Бережіть себе та радних.