Челенджі

Начиталась я за два дні челенджів. Так класно, що автори не бояться розкрити себе). Ось так ідеш по вулиці і ніколи не здогадуєшся, чим саме займається людина, що йде тобі на зустріч. 

Знаєте, ще в тому році, мені було якось страхітливо розкривати своє - Я. Тихими вечорами і ночами, коли ніхто не бачив, я мовчки писала. Я не могла розповісти навіть найближчим людям, чим я займаюсь. Жив у мені страх - Тебе засміють, не зрозуміють. Але згодом, я зрозуміла - сміється той, хто нічого не вміє. І те, що я змогла почати писати - це якесь досягнення.

Зараз я можу сміливо розповісти людям про свою творчість. Так цікаво спостерігати за їхньою реакцією " Тиии! Це написала ти!?". Навіть не вірять спочатку.

Думаю, що ось такі челенджі допомагають віднайти ту впевненість в собі. Тому щиро вдячна всім авторам, що не бояться говорити про себе і мотивують цим, тих хто має якісь сумніви ✨♥️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіра Нолан
30.11.2025, 18:10:49

Це дійсно так. Іноді страх бути осудженим може зупинити тебе на дорозі до мрії. І подолання цього страху - це крок уперед.

avatar
Нік нейм
30.11.2025, 14:47:59

Знаєте, я уже давно забила на думку оточуючих. І знаєте наскільки так простіше жити. про мою творчість знає вся моясімя і декому навіть соромно, що я таке пишу, але я продовжую робити те,що подобається мені... Тому якщо у вас є натхнення пишіть, а що інші скажуть чи думають не важливо. Якщо ваші книги читають, тоді потрібно творити...

Показати 2 відповіді
Нік нейм
30.11.2025, 15:22:18

Вікторі Драгон, Я теж до цього довго йшла.

avatar
Крісті Ко
30.11.2025, 14:41:17

Я теж десь така ж. З оточення не кажу, що пишу поки що це моє особисте. Та і людям відкриватись мені важко. Але я намагаюсь зміниться, бо не можу все життя життя в своїй "мушлі".

Показати 2 відповіді
Крісті Ко
30.11.2025, 15:08:09

Вікторі Драгон, Поки на початку своєму творчому шляху, то ні, а згодом так.

avatar
Олена Ранцева
30.11.2025, 14:23:54

Так, ви праві: подолати спротив власної сором'язливості та невіри оточення найскладніше. А далі вже починається робота над іменем у літературних колах.

Показати 4 відповіді
Олена Ранцева
30.11.2025, 14:43:07

Вікторі Драгон, Це круто)) Особливо якщо брошурки спрацюють)))

Інші блоги
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
"Кохання в овертаймі": повернення Кирила
— Я бажаю тобі удачі. — Я навіть чую її голос. Невже у мене почалися галюцинації?! Але я опускаю свій погляд і справді бачу її: милу й усміхнену у моїй сорочці з номером «9». — Дякую, але вона мені не знадобиться,
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше