Челенджі

Начиталась я за два дні челенджів. Так класно, що автори не бояться розкрити себе). Ось так ідеш по вулиці і ніколи не здогадуєшся, чим саме займається людина, що йде тобі на зустріч. 

Знаєте, ще в тому році, мені було якось страхітливо розкривати своє - Я. Тихими вечорами і ночами, коли ніхто не бачив, я мовчки писала. Я не могла розповісти навіть найближчим людям, чим я займаюсь. Жив у мені страх - Тебе засміють, не зрозуміють. Але згодом, я зрозуміла - сміється той, хто нічого не вміє. І те, що я змогла почати писати - це якесь досягнення.

Зараз я можу сміливо розповісти людям про свою творчість. Так цікаво спостерігати за їхньою реакцією " Тиии! Це написала ти!?". Навіть не вірять спочатку.

Думаю, що ось такі челенджі допомагають віднайти ту впевненість в собі. Тому щиро вдячна всім авторам, що не бояться говорити про себе і мотивують цим, тих хто має якісь сумніви ✨♥️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіра Нолан
30.11.2025, 18:10:49

Це дійсно так. Іноді страх бути осудженим може зупинити тебе на дорозі до мрії. І подолання цього страху - це крок уперед.

avatar
Ніколь Нікнейм
30.11.2025, 14:47:59

Знаєте, я уже давно забила на думку оточуючих. І знаєте наскільки так простіше жити. про мою творчість знає вся моясімя і декому навіть соромно, що я таке пишу, але я продовжую робити те,що подобається мені... Тому якщо у вас є натхнення пишіть, а що інші скажуть чи думають не важливо. Якщо ваші книги читають, тоді потрібно творити...

Показати 2 відповіді
Ніколь Нікнейм
30.11.2025, 15:22:18

Вікторі Драгон, Я теж до цього довго йшла.

avatar
Крісті Ко
30.11.2025, 14:41:17

Я теж десь така ж. З оточення не кажу, що пишу поки що це моє особисте. Та і людям відкриватись мені важко. Але я намагаюсь зміниться, бо не можу все життя життя в своїй "мушлі".

Показати 2 відповіді
Крісті Ко
30.11.2025, 15:08:09

Вікторі Драгон, Поки на початку своєму творчому шляху, то ні, а згодом так.

avatar
Олена Ранцева
30.11.2025, 14:23:54

Так, ви праві: подолати спротив власної сором'язливості та невіри оточення найскладніше. А далі вже починається робота над іменем у літературних колах.

Показати 4 відповіді
Олена Ранцева
30.11.2025, 14:43:07

Вікторі Драгон, Це круто)) Особливо якщо брошурки спрацюють)))

Інші блоги
Запах дому.
Сьогодні хотіла відпочити. Нічого не писати. Бо думок надто багато. Вчора перечитувала написане, робила собі нотатки: що скоротити, що розкрити більше. Деякі спогади знову довели до сліз. Тож вирішила перепочити. Випила
❤️тамін та Валерія. Палке протистояння ❤️
Дорогі мої читачі та колеги-автори! ❤️ Я неймовірно, безмежно вдячна кожному з вас за ваші гарячі лайки, зірочки, рекомендації під книгою і, звісно ж, за ваші неймовірно теплі коментарі! Кожен ваш відгук — це моє натхнення,
❣️❣️❣️ сторінка взаємної підтримки❣️❣️❣️ 
Привіт усім. ✨✨✨ Я часто думаю про те, скільки цікавих людей зібралося тут, навколо наших історій. Мені хочеться, щоб ми були ближчими, тому я прошу вас підписатися на мою сторінку. Я обіцяю відповідати такою ж увагою
Пастися В Раю
Ти мені показав де яблуня, а де змій, і пустив пастися — бездумно і мовчазно... "Не чиняй галасу, не псуй раю..." — сказав ти. А що таке той рай, я не знаю. У твоєму саду було яблуко і змій. Такий собі вибір,
"Танго з мажором", "Дика фурія..." — оновлено!
Всім привіт! Запрошую до оновлен двох книг. ✨✨✨ — Я беру паузу, — упівтону відповідаю. — Міє, ти не можеш... Це просто неприпустимо, — гримає юнак, а тоді, нахилившись ближче до мене, тихіше кидає: — Ти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше