Моя нова історія з душею

Розповісти цю історію я вирішила не одразу. Вона довго жила у мені — стишена, трохи болюча, з присмаком того, що не договорили вчасно.

Ця книга — про двох людей, яких колись звела доля, але життя розвело по різних берегах.
Про дитячу закоханість, що стала шрамом.
Про зустріч через роки, коли вже не сховатися за наївністю.
І про те, як інколи достатньо одного погляду, щоб усе старе ожило — і хороше, і те, від чого хочеться втекти.

Це не історія ідеального кохання.
Це історія другого шансу, який дається не всім — і не завжди вчасно.
Вона про дорослий страх, чесні розмови, про біль, який вчить, і про ніжність, що зазвичай приходить тихо.

Я ділюсь із вами частинкою себе.
Сподіваюся, ви відчуєте цю історію так само глибоко, як відчуваю її я.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мирослава Герус
29.11.2025, 16:23:11

Супер! Успіху!

Міра Лей
29.11.2025, 17:02:15

Мирослава Герус, Дякую)

avatar
Люмен Белл
29.11.2025, 15:51:24

Бажаю удачі)

Міра Лей
29.11.2025, 15:58:02

Люмен Белл, Щиро дякую)

Інші блоги
Він лише хотів жити…
Вітаю, любі читачки і читачі! Він викликав її у кабінет, а вона одразу зняла блузу (не для того, для чого можна подумати). Проте його пропозиція виявилася більш ніж пристойною! Купуйте сьогодні зі знижкою роман «До
☕ « Осіння Пристрасть » — Коли Кохання Зігріває❤️
✨ Сьогодні, 14 вересня, стартує великий осінній флешмоб! Доброго осіннього ранку, мої любі читачі ❤️ Осінь приходить тихо… Золотим листям лягає на бруківку, дощем стукає у шибки, огортає
Коли тебе переслідує твоя ж валіза...
За мною бадьоро чимчикувала валіза! Тонкі пазуристі лапки спритно перебирали по доріжці, кришка була ледь прочинена, з пащі звисав язик, а очиська не зводили з мене погляду. Ну чисто тобі пес, який щойно приніс
А якщо випадковий зв’язок назавжди змінить усе?❤️
Вітаю, мої любі❤️ На Букнет стартувала моя нова історія — "Випадковий зв'язок" ❤️ Він — її бос. Вона — його помічниця. І вже два роки вони разом. Два роки таємних зустрічей, поглядів, які
Він щось приховує, але не почуття до неї
— Але я не хочу тебе відпускати, — продовжив Скай. — Хочу дати тобі можливість залишитися. Щоб ти була тут. У цьому палаці. Зі мною, Аделі. Кидай ножі, змагайся з моїми гвардійцями. Та до біса — навіть зі мною! Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше