Чи можу я поцікавитися: у якому стилі найкраще писати книги — від першої особи, від другої чи в ролі оповідача? Який спосіб оповіді найбільше подобається людям і що змушує читати затамовуючи подих?
Дуже цікаве питання. Мені здається, це вже як, відчуває сам автор. Оповідь від першої особи дозволяє глибше зрозуміти думки та переживання персонажа, а якщо писати від особи оповідача, то можна охопити багато сюжетних ліній. Особисто я пишу від особи автора — цей стиль мені дуже близький. А коли читаю твори інших авторів, для мене це вже не має значення: головне, щоб книга була цікава й написана від душі. Мені здається, саме це є найважливішим.
Це залежить від вашого стилю сприйняття. Іноді дужн класно залізти в голову персонажа, почути його думки від його імені. Але й від автора це можна зробити дуже круто) Я наприклад пишу від головного героя і героїні, але потрібно перемикати власну свідомість під сприйняття героя. Пишіть так як думаєте зможете донести до читача свою думку. Адже на мою думку є й мінус в тому щоб писати від обличчя героя. Тоді не всі деталі можуть потрапити до його фокусу уваги, адже сам він не може охопити те, що може розповісти автор)
Удачі та натхнення❤️❤️❤️
2 особи?.. Хо... а я такого не чула.
Думаю, якщо ви хочете описати конструктивно - чітко "хто, що, де, коли, як"
то ліпше "режим оповідача".
А якщо ви хочете пропустити історію через почуття якогось окремого персонажа, з його поглядами, позицією і так далі... То "1 особа", для вас)
Мені, як читачу без різниці)
Пишіть як вам добре і все буде добре!
Є одне лише правило: почали від я до не стрибайте до вони.
Але то так.. В літературі на те і правила, щоб було ле пошукати винятки
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Вітаю. То кому було важче цієї ночі: Лії чи Селтеру? Ніч видалася напрочуд важкою. Хоч сон зморив мене миттєво, цей нестерпний демон переслідував мене і там. Він пригортав мене до свого розпеченого тіла, обсипав поцілунками,
Це дотик губами, трохи нижче по тілу. І врешті-решт, це мало статись. Гордість мала зламатись перед вибором життя та смерті. ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення) “Темно-сині
Ось наші дві красуні — Ліана та Софія. Софія — вогонь у чистому вигляді. Руде волосся, ніби полум’я, що грає у світлі ламп, веснянки, які тільки підкреслюють її живість, і той самий сміливий, трохи лукавий погляд,
Як закохати в себе боса за один підпис?
(Спойлер: вам знадобиться демон) Дівчатка, визнаємо чесно: у кожної з нас був він. Той самий «владний краш», який замість компліментів каже: «Соломіє, де звіт?». Поки всякі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаве питання. Мені здається, це вже як, відчуває сам автор. Оповідь від першої особи дозволяє глибше зрозуміти думки та переживання персонажа, а якщо писати від особи оповідача, то можна охопити багато сюжетних ліній. Особисто я пишу від особи автора — цей стиль мені дуже близький. А коли читаю твори інших авторів, для мене це вже не має значення: головне, щоб книга була цікава й написана від душі. Мені здається, саме це є найважливішим.
Це залежить від вашого стилю сприйняття. Іноді дужн класно залізти в голову персонажа, почути його думки від його імені. Але й від автора це можна зробити дуже круто) Я наприклад пишу від головного героя і героїні, але потрібно перемикати власну свідомість під сприйняття героя. Пишіть так як думаєте зможете донести до читача свою думку. Адже на мою думку є й мінус в тому щоб писати від обличчя героя. Тоді не всі деталі можуть потрапити до його фокусу уваги, адже сам він не може охопити те, що може розповісти автор)
Удачі та натхнення❤️❤️❤️
Люмен Белл, дякую
без різниці
2 особи?.. Хо... а я такого не чула.
Думаю, якщо ви хочете описати конструктивно - чітко "хто, що, де, коли, як"
то ліпше "режим оповідача".
А якщо ви хочете пропустити історію через почуття якогось окремого персонажа, з його поглядами, позицією і так далі... То "1 особа", для вас)
Мені, як читачу без різниці)
Golden Wolf, Ааа)
Нема за що) Дякую вам)
Пишіть як вам добре і все буде добре!
Є одне лише правило: почали від я до не стрибайте до вони.
Але то так.. В літературі на те і правила, щоб було ле пошукати винятки
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати