Чи можу я поцікавитися: у якому стилі найкраще писати книги — від першої особи, від другої чи в ролі оповідача? Який спосіб оповіді найбільше подобається людям і що змушує читати затамовуючи подих?
Дуже цікаве питання. Мені здається, це вже як, відчуває сам автор. Оповідь від першої особи дозволяє глибше зрозуміти думки та переживання персонажа, а якщо писати від особи оповідача, то можна охопити багато сюжетних ліній. Особисто я пишу від особи автора — цей стиль мені дуже близький. А коли читаю твори інших авторів, для мене це вже не має значення: головне, щоб книга була цікава й написана від душі. Мені здається, саме це є найважливішим.
Це залежить від вашого стилю сприйняття. Іноді дужн класно залізти в голову персонажа, почути його думки від його імені. Але й від автора це можна зробити дуже круто) Я наприклад пишу від головного героя і героїні, але потрібно перемикати власну свідомість під сприйняття героя. Пишіть так як думаєте зможете донести до читача свою думку. Адже на мою думку є й мінус в тому щоб писати від обличчя героя. Тоді не всі деталі можуть потрапити до його фокусу уваги, адже сам він не може охопити те, що може розповісти автор)
Удачі та натхнення❤️❤️❤️
2 особи?.. Хо... а я такого не чула.
Думаю, якщо ви хочете описати конструктивно - чітко "хто, що, де, коли, як"
то ліпше "режим оповідача".
А якщо ви хочете пропустити історію через почуття якогось окремого персонажа, з його поглядами, позицією і так далі... То "1 особа", для вас)
Мені, як читачу без різниці)
Пишіть як вам добре і все буде добре!
Є одне лише правило: почали від я до не стрибайте до вони.
Але то так.. В літературі на те і правила, щоб було ле пошукати винятки
Король Родгар запросив Лінду з Аркадільйоном на «Агов-фестиваль», що відбувається біля Ліхтаревих гір на узбережжі Аговського моря. Шеметар теж готується до фестивалю, втім у кожного своя мета – у короля, Лінди
— Тут така справа… — трохи ніяковіючи починає бос, і я напружуюся. — Я тебе в Артема Миколайовича заберу на пару тижнів. Ти мені потрібен на одному об’єкті… Трохи починаю нервувати. Мені дискомфортно без
Нещодавно я прийняла історичне рішення: книга "Влад і Слава" буде надрукована в папері. Я планую надрукувати два екземпляри - один для себе, і ще один для племінниці, яка любить читати. Залишилося дописати, відредагувати
Привіт друзі! Продовження книги Між кров’ю і обітницею . Історія набирає обертів, але зараз не про це, хочеться трішки показати, якою ж ми бачимо сьогодні Клару❤️❤️❤️ Запрошую до прочитання та діліться вр
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті!✨ Я мала закінчити цю книгу ще три розділи тому і вона б мала сторінок двісті максимум, та клятий Саймон всі хатки мені поламав... Моя люба Ґвендолін, ти будеш найкращою очільницею,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаве питання. Мені здається, це вже як, відчуває сам автор. Оповідь від першої особи дозволяє глибше зрозуміти думки та переживання персонажа, а якщо писати від особи оповідача, то можна охопити багато сюжетних ліній. Особисто я пишу від особи автора — цей стиль мені дуже близький. А коли читаю твори інших авторів, для мене це вже не має значення: головне, щоб книга була цікава й написана від душі. Мені здається, саме це є найважливішим.
Це залежить від вашого стилю сприйняття. Іноді дужн класно залізти в голову персонажа, почути його думки від його імені. Але й від автора це можна зробити дуже круто) Я наприклад пишу від головного героя і героїні, але потрібно перемикати власну свідомість під сприйняття героя. Пишіть так як думаєте зможете донести до читача свою думку. Адже на мою думку є й мінус в тому щоб писати від обличчя героя. Тоді не всі деталі можуть потрапити до його фокусу уваги, адже сам він не може охопити те, що може розповісти автор)
Удачі та натхнення❤️❤️❤️
Люмен Белл, дякую
без різниці
2 особи?.. Хо... а я такого не чула.
Думаю, якщо ви хочете описати конструктивно - чітко "хто, що, де, коли, як"
то ліпше "режим оповідача".
А якщо ви хочете пропустити історію через почуття якогось окремого персонажа, з його поглядами, позицією і так далі... То "1 особа", для вас)
Мені, як читачу без різниці)
Golden Wolf, Ааа)
Нема за що) Дякую вам)
Пишіть як вам добре і все буде добре!
Є одне лише правило: почали від я до не стрибайте до вони.
Але то так.. В літературі на те і правила, щоб було ле пошукати винятки
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати