Я давно помітила одну річ: реальність інколи надихає сильніше за будь-які фантазії.
Не тому, що вона прекрасна — а тому, що вона різка, неочікувана, інколи жорстока.
Деякі події проходять крізь тебе так, ніби хтось відкрив двері у глибший шар світу.
І я намагаюся не тікати від цього. Я беру це як паливо для творчості.
І кожна сцена в моїй історії народжується саме з цього — з того, що життя ніколи не буває нейтральним.
А потім, звісно, перетворюю все це на жахи на Букнеті.
Бо хтось же має це робити, правильно?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНеймовірно влучно сказано! Цей момент, коли буденність "відкриває двері у глибший шар світу" — це те саме відчуття. Фантазія може бути ідеальною, але тільки справжнє життя дає ту сиру, різку емоцію, яка дійсно живить творчість. Радію, що Ви не тікаєте від цього, а перетворюєте на паливо для своїх історій. Чекаємо на нові жахи!
Серж Кав’яр, Життя у мене насичене, тож фантазії на жахи ще нескоро вичерпаються)
Так, а ще це дозволяє персонажам стати більш живими. ❤️
Однозначно! Успіхів Вам, від мене +1❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую! Зараз відповім Вам взаємністю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати