⛓️ Про крила, які потрібно розправляти вчасно... ⛓

І знову повертаюся до вас після читання коментарів під книгою "Хочу справжньої пристрасті". ✨ Знаєте, це дивне явище - коли формулюєш відповідь для читача і раптом сама чітко вкладаєш у голові думку, яка досі існувала лише на рівні інтуїції та відчуттів. ❤️

 

Раніше я не писала про це, щоб не спойлерити. ⚖️ Але книга впевнено близиться до завершення, тож я хочу трохи привідкрити завісу того, що насправді відбувається в дарк романі «Хочу справжньої пристрасті».

 

Як я вже писала, це твір про те, що стається, коли ти нарешті поринаєш у те, що так довго стримувала в собі. ⛓️ І насправді я б віднесла ці бажання до розряду «темних». Бо навряд чи ця історія про безневинне «відкладемо похід у спортзал до понеділка». Вона про таємні, глибокі бажання. Але хто робить їх темними? ⚖️ Норми суспільства? Позиція оточуючих? Чи, можливо, кохана людина, яка просто не розділяє твоїх вподобань?

 

Люди роками стримують себе, забуваючи, що мають лише одне життя. ⏳️ Через страх отримати осуд від умовної «бабусі на лавці під під’їздом» вони заганяють себе в рамки, які самі ж навколо себе й побудували... Та, на жаль чи на щастя, ця історія не з тих, що залишає по собі присмак казки «і жили вони довго та щасливо». І вона точно не з тих, де описаний солодкий момент, як бідна-нещасна жінка раптом розправляє крила і летить у своє найкраще життя. ✈️

 

❣️ Як я вже писала в коментарях:

"Ця історія про те, що крила потрібно розправляти, поки вони ще живі, а не тоді, коли вони вже поламані, озлоблені та почорнілі."

 

Бо протистояти власній природі в якийсь момент стає нестерпно. ☠️ І просто приглушувати свої прагнення - це найгірша ідея.

 

Саме тому я так рада бачити, як ви, мої читачі, змінюєте думку про героїв під час читання. ✨ Рада, що у вас виникають неоднозначні емоції й навіть засудження щодо їхніх вчинків. Адже події, описані в романі, зовсім не потребують романтизації. І хоча моменти пристрасті там справді перехоплюють подих, відчувати разом із ними неприємне, липке гниття - це саме те, що я закладала в сюжет. ❤️

 

Бо, можливо, саме ця історія врятує хоч одні реальні крила від почорніння... ✨ Можливо, лише одні... але мені як авторці цього вже буде достатньо.

 

☕ Книга вже наближається до фіналу, тож якщо ви чекали моменту, щоб прочитати все одним подихом - час настав. Приєднуйтесь до читання роману «Хочу справжньої пристрасті» на моїй сторінці. Чекаю на ваші думки та теорії в коментарях під книгою!

 

Дякую, що читаєте та проживаєте ці емоції разом зі мною. Мені це неймовірно приємно! ❤️❤️❤️

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
05.06.2026, 13:58:36

Захотілося прочитати❤️❤️❤️

Ана Харві
05.06.2026, 14:20:01

Анна Лір, Дякую)) Якщо доберетесь до цієї історії, буду рада почути ваш відгук❤️

❤️❤️❤️

Ана Харві
05.06.2026, 14:19:10

Гончарчик Мілана, Дякую)❤️

avatar
Олена Ранцева
05.06.2026, 10:20:21

♥️♥️♥️

Ана Харві
05.06.2026, 11:54:58

Олена Ранцева, Дякую)❤️

avatar
Ася Кас
04.06.2026, 23:09:41

❤️❤️❤️

Ана Харві
04.06.2026, 23:10:16

Ася Кас, Дякую!)❤️

avatar
SAO
04.06.2026, 23:05:03

❤️❤️❤️

Ана Харві
04.06.2026, 23:10:12

SAO, Дякую!)❤️

avatar
Агнія Бурне
04.06.2026, 22:59:40

❤️❤️❤️

Ана Харві
04.06.2026, 23:04:20

Агнія Бурне, Дякую!)❤️

avatar
Крісті Ко
04.06.2026, 22:40:29

❤️❤️❤️

Ана Харві
04.06.2026, 22:45:02

Крісті Ко, Дякую!)❤️

avatar
Юлія Манюта
04.06.2026, 22:36:11

Це прекрасно, коли автор вкладає якийсь сенс у твір, а не просто пише романтичну історію, котра користується популярністю на цій платформі ♥️

Ана Харві
04.06.2026, 22:44:40

Юлія Манюта, Дуже дякую! ❤️ Побільше б таких читачів, як ви)))) Знаю, що ви прийшли з марафону, і для підтримки цілком достатньо було б зупинитися ще на перших десяти розділах - мені все одно було б надзвичайно приємно. Проте те, що ви продовжуєте читати далі й так щиро ділитеся своїми емоціями та роздумами, - неймовірно цінно для мене! Дякую Вам за цю підтримку! ❤️❤️❤️

avatar
Оксана Павелко
04.06.2026, 22:27:54

✨❣️❣️❣️✨

Ана Харві
04.06.2026, 22:30:22

Оксана Павелко, Дякую❤️

Інші блоги
Невеличкий привід для гордості, любов читачам)
Вітаю всіх вас)) І щиро дякую, обіймаю і цілую))) Цього недільного ранку у мене є привід порадіти за себе)) І свою книгу Вибір Місандеї це моя перша дитинка))) Вона має свої приємні успіхи))) І все це завдяки Вам❤️❤️❤️))) І
Що робити, коли авторові не спиться?☺️
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Книга завершена. Новини і картинки
Вітаю)) Не мала Леся клопоту завершено. Зло подолано, чиїсь плани порушено, а чиїсь навпаки)) Коли колишній дістає так, що й похід вночі на кладовище здається не надто страшною прогулянкою, мабуть все-таки
Фамільяр-утікач. Коли закінчується терпіння
Після жорстокого нападу на Емільєна сімом аристократичним студентам доведеться назавжди запам’ятати просте правило: не варто чіпати фамільяра темного мага. Максимус де Вега приходить надто пізно, щоб запобігти
Коли магія стає пасткою
«Не тобі, ельфе, мене судити!..» У похмурих підземеллях, де кожен крок відлунює болем і смертю, Каліда робить свій вибір. Вона дарує свободу пораненому ельфу, але звичайне торкання перетворює визволення на небезпечну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше