Якщо в моїй історії є персонаж, якого мені хочеться обняти, налити чаю й перепросити за всі сценарні страждання, то це не головна героїня. Це Зефір. Дух повітря. Маленький, крижаний, впертий і до смішного мудрий.

І так, у мене вже є кілька ілюстрацій з ним, нижче ви зможете їх подивитися. Бо про цього персонажа хочеться не просто писати, його хочеться показати.

Хто такий Зефір насправді?

Зефір — дух повітря, пов’язаний із Кірою. Не демон, не “фея на побігеньках” і не смішний талісман. Це жива, мисляча сутність, яка:

колись була поруч із Кірою ще в дитинстві; захищала її у найнебезпечніші момент і була насильно “відрізана” від неї. Багато років Зефір ходив за Кірою тінню: невидимою, нечутною, але завжди поруч.

У нього є форма — маленька прозора фігурка з біло-блакитним волоссям, крижаними кристаликами, що дзвенять навколо, і смішними “окулярами професора”. Він виглядає так, ніби зараз почне читати лекцію про магію.

Чому він такий важливий для історії?

У світі, де маги ділять людей на “повноцінних” і “недомагів”, де Асоціація магів прикриває своїх, а незручних просто стирають — Зефір для Кіри стає тим, чого її світ давно не мав: чесним свідком і особистою опорою.

Зефір? Як солодощ? — так, і в цьому вся сіль

Мене часто питають (ну добре, питаю сама себе й зачитую вам у блогах ?): чому такий серйозний дух має настільки “несерйозне” ім’я?

Відповідь проста: це ім’я дала дитина. Маленька Кіра, яка колись бачила його не як “бойову одиницю”, а як друга. Як щось безпечне, тепле, своє. І він це ім’я прийняв, як маркер любові.

Що буде далі?

Без спойлерів, але…

Зефір — не просто милий супутник на плечі. Він пов’язаний із тим, чому прокинулась магія Кіри, і що буде відбуватися у житті “детективки з гетерохромією”.

Скажу тільки одне: якщо в цій історії є персонаж, який буде до останнього стояти поруч із Кірою, навіть тоді, коли від неї відвернуться люди — це саме він.

Запрошую усіх до своєї історії "Нульовий ранг. Детективне агенство "Ромашка"."