Як створювалась історія Сонця та Місяця?☀️✨

Вітаю, друзі! Сьогодні розповім, як створювалась книга "Спадщина Троїстої Богині"

Коли я дізналась, що на платформі запустили конкурс, я була у відпустці. Як творчій, так і фізичній. Я прочитала умови і...вирішила не брати участі)) Я вважала, що мені треба перепочити, що чернеток я маю і так багато й кидатись зараз у нову історію нерозумно. Тим паче мені завжди було важко писати епізодично, з часом бажання зникає і книга просто йде в стіл. Тож я випрацювала звичку(може й шкідливу, хтозна) якщо вже взялась, то не вилажу з процесу, доки не завершу, а це хоч і додає мені продуктивності та швидкості, за висновком страшенно виснажує. Тож я повернулась додому, дала собі один день на роздуми, поговорила із коханим, який сказав мені: не берись ні за що поки не відпочинеш як слід, ти стомилась після Novum Initium. Дай собі час. Не квапся.

І ці чудові слова щирої підтримки спрацювали геть навпаки) Я почала писати уже наступного ранку, завершила п'ять розділів, виклала і стала чекати. Десь за три дні книга пройшла модерацію, хоча я була певна, що не втраплю. Не знаю чого, та я завжди вірю і мрію про краще, але готую себе до гіршого, щоб не засмучуватись))

Тож, як все це було? З чого взагалі книга, що зайняла два місяці мого щоденного письма бере свій початок?

Робочою назвою цього документа довго була: "Аденна та Люмія". Бо за першочерговим задумом, саме ці дві персонажки були основними для сюжету. (Та, як вам уже відомо, у процесі задум змінився) Щодня я писала і публікувала із "форою" на один день. Часом йшло як по маслу: я писала одразу кілька розділів, а інколи ледь завершувала один. Бувало й таке, що я підряд писала два розділи приблизно на 50к символів і розуміла, що їх доведеться дробити, бо тут такі розміри не люблять. Починала ділити, психувала, бо виходило скомкано, неначе я вирвала все основне і кинула його "на завтра", переписувала, впродовж всієї роботи над книгою лягала о третій ночі, кожну вільну хвилину приділяла письму. Виснажливо? Достобіса! Але, як же я люблю цю історію. Як я люблю цих персонажів з їх хорошими рисами, і з їх бісячими також))

Отож, накидавши короткий начерк до чернетки (до слова вона мала отакий вигляд на початку, тож можете порівняти із тим, що читали та зрозуміти, як багато ще було допрацьовано у процесі), я почала опрацьовувати "кістяк" історії, одразу ж на думку спадали діалоги, короткі описи певних сцен. 

І коли той кістяк був готовий він містив чимало трагічних подій. Так наприклад у першій ітерації сюжету, у фінальній битві Аденна та Джейд мали загинути. І, перш ніж ті, хто ще не дочитав почнуть кидатись у мене капцями, заспокою: все з ними гаразд, обоє отримали гідну розв'язку. Та все ж кілька капців полетить за інших персонажів книги))

*Коротенька гумореска: у вересні цього року, Кайлочка з дуже серйозним виразом обличчя себе запевняла, що вмістить цей сюжет у 250-300 сторінок. Гумореску завершено, сміятись можна)*

Тож, коли основна лінія була готова, я відчула, що хочу розповісти про Сафріну в окремих розділах, як передісторію. Звісно, можна було скоротити все це до кількох діалогів із поясненнями чи сценами флеш-беків, та я відчула, що Сафріна, попри свою суперечливість має величезне значення для цього сюжету і заслужила аби її історію було написано. І фінал цієї історії був гідним, повністю на її умовах, як і все у її житті)

Щодо фіналу

Я не пишу драму заради драми, та ця історія і не задумувалась як та, що міститиме хеппі енд, бачте, я люблю книги зі світлим сумом в кінці. Ті, що викликають безліч емоцій при прочитанні: радість, сльози, сміх навіть гнів від дій того чи іншого персонажу. Мені подобається тримати читача в напрузі, бо я сама у ній знаходжусь, коли пишу це. І попри "архітекторські замашки" при написанні, я свого роду "садівник" також. Адже часом сюжетний виверт стає несподіванкою і для мене, як для творчині історії.

Знаю, багатьом важливий класичний хеппі енд, із весіллям, дітьми і вселеньским миром. Та це не про мене, хоч я дуже ціную і поважаю авторів, яким вдається зробити подібний фінал органічним. Моя ж історія хоч і фентезійна, та не могла скінчитися, весільними дзвонами чи переліком новонароджених королівських діток. Занадто багато було втрачено, занадто багато ще доведеться поновити. Водночас багато і поборено, а це дає надію поступово дійти до того щасливого фіналу, якого всі заслуговують (але вже "за кадром"). У житті нам всім після складнощів треба час оговтатись, не можна просто промотати кілька років вперед, коли ж настане те омріяне щастя, ми маємо прожити ті роки смутку, переживань, змиритися із втратами і лише тоді ми будемо готові до щастя.

Аденна, Джейд та Сейдж запали мені в душу, бо вони, можна сказати, зростали на моїх очах) Ми бачили їх дітьми, бачили й підлітками, тоді молодими...Відслідковували як формувалися їх характери, ставали свідками перших закоханостей...Вони і справді мені як рідні. Тож я хотіла показати їх не ідеальними, часом нелогічними, тими, що роблять помилки, говорять не подумавши, чи тікають часом від складнощів, та повертаються аби взяти відповідальність за них. Бо вони живі. Живі, як ми всі. Хто з емоціями, хто з "ретроградним Меркурієм". Тож і фінал їх історії мав бути не класичним, не сконцентрованим на щасті. Їм трьом ще нема й тридцяти! Вони мають ще куди розвиватися, мають безліч часу, щоб знайти себе, дослідити світ, це не може бути кінцевою метою їх історії, це має бути її продовженням, початком якогось нового незвіданого етапу життя! Тож нехай проживають його уже без свідків)

 

А тепер поділюся гарними числами) Вийшло день у день (формально я дописала фінальні розділи 20.11, та доки редагувала почалась нова доба, але ж як гарно!)

*І так, я з тих динозаврів, що пишуть у ворді. Мені там найзручніше, тож пишу там всі ці роки)*

Дякую, що були зі мною, впродовж всього формування цієї книги, стали свідками її появи на світ, її зростання! Дякую кожному, хто підтримував мене і моїх любих героїв! За кожен коментар, лайк і прочитання, ваша підтримка неоціненна!

P.S. Приквелу (скоріш за все) бути, та я візьму кілька днів на перепочинок, перш ніж перейду до передісторії про Троїсту Богиню Місяця. Скажу чесно: я справді рада, що завершила, та водночас дуже стомилася) Чергові два місяці спринту на 500+ сторінок)

P.P.S Хочу, щоб книга трохи "настоялася" і перечитаю її знову, підредагую технічні моменти. (Не знаю як у вас, а я скільки б не редагувала у процесі викладу і по завершенню, щоразу як повертаюсь, знаходжу щось, що пропустила).

P.P.P.S)) Буду з'являтись у стрічці з новими відеоматеріалами по цій книзі) Нагадаю, що уже є окремі ролики з Люмією, Джейдом та Сейджем) На черзі ще такий про Аденну, а також загальний буктрейлер книги, тож дочекайтеся)

Успіхів та натхнення!☀️✨

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️