— Твій одяг здається також зайвим, — продовжила дівчина, а її тон ставав трохи нищим та ще більш спокусливим.

Коргіс завмер, але вже за мить квапливо почав скидати з себе вбрання. Рухи були уривчастими, поспішними, ніби він боявся зупинитися і дати собі час на роздуми.

За мить він уже стояв оголений.

Його тіло, ще юнацьке, зберігало тонку худорлявість, але водночас виказувало силу від щоденних тренувань: підтягнуті плечі, руки з натягнутими м’язами, грудна клітина, що здіймалася від пришвидшеного подиху. Шкіра блищала від поту, а вся його постать видавала нервове нетерпіння, яке він намагався приховати, проте кожен його рух тільки підкреслював квапливість.

Більше читайте тут https://booknet.ua/book/dogmar-moraksus-b443284 :)

Гарного дня, та бережіть себе