Щось у Елліни з Рейн пішло не за планом...

А от у мене за планом — новий розділ "(Не)вічної зими". І трохи ілюстрацій.

Я мусила погодитись з Рейн, хоч мені і не подобався її план. Забравшись на спину Хальмара, ми рушила до міста, сподіваючись, що нам і далі буде щастити. Я вся тремтіла, коли бачила здивовані погляди людей, що вказували на нас пальцями, але впевнено направляла гелеона до таємної стежки за горами Фельварна, про яку мені сказала Рейн. Ми проскочили її і я вже побачила попереду людей Лавіори, що поспішали в наш бік, вже майже видихнула з полегшенням, але… Зліва, з-за гір на нас вискочила армія конунга, перерізаючи шлях до свободи. 

А це ось страшні істоти, про яких Елліні розповідала Рейн.

Тедрани — гігантські злі істоти, вкриті крижаними уламками, з синіми очима, що палають червоним сяйвом. Їхня магія полягає у здатності створювати крижані стіни та завіси, заморожувати ворогів на місці або викликати снігові бурі. Вони дуже жорстокі і не знають співчуття.

Скельмі — крижані демони, з величезними рогами і кістяними наростами на тілі. Їх очі світяться синім, а з рота виходить яскраво-блакитний холодний вогонь, що перетворює людей на крижані статуї. Їх дуже складно потім повернути до життя. Також вони викликають надзвичайно сильні снігопади, ще сильніші, ніж тедрани.

Гарнюні?))) Мені подобається, як вийшло) Але поки що герої їх не зустрінуть. Поки що)))

Читати: "(Не)вічна зима"

Також запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨Інстаграм

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨ТікТок