Додано
18.11.25 20:13:19
Про все дізналася? Йди додому…
Щось наш полковник не в собі трохи...
Приїжджаємо до будинку Артема. Його квартира розташована на другому поверсі п’ятиповерхівки, і я відразу уявляю, як йому з його пораненою ногою. Швидко підіймаюся і вже збираюся подзвонити у дверний дзвінок, коли помічаю, що вхідні двері не зачинені. Штовхаю їх і заходжу всередину.
У квартирі стоїть стійкий амбре перегару та… цей запах рани, що запалилася та загноїлася, я ні із чим не переплутаю!
Заходжу в спальню. Артем спить на животі, що має бути боляче, враховуючи розташування його поранення. Але по-іншому в нього й не вийде! Уся спина, та й нижче теж, скільки я можу бачити, вкрита почорнілими синцями.
Я зойкаю. Артем різко підскакує з ліжка, і я бачу в його руках пістолет. Сам чоловік стоїть у бойовій стійці, тримаючи зброю двома руками.
— Це я… — злякано кажу, й Артем одразу піднімає руки вгору, з розкритими долонями. А потім акуратно кладе пістолет у тумбочку.
— Господи, Артеме! Ти тримаєш зброю під подушкою? І що з тобою? Та ти ж п’яний!
— По-перше, він не заряджений. По-друге, так, п’яний, але в мене лікарняний, мені можна. А по-третє… не пам’ятаю. Навіщо прийшла? Переконатися, що живий і твого дорогоцінного братика не посадять? Не переживай, прибити мене йому духу не вистачило. І стрілятися з табельного теж не збираюся. Однаково рано чи пізно десь на завданні кокнут… це ти правильно тоді зауважила… Про все дізналася? Йди додому…
Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1279
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні в рамках флушмобу #перші_поцілунки я почала публікацію емоційної та пристрасної історії, яку вже давно хотіла вам показати. Вона написана багато років тому, але зараз мушу привести її
МОРРІГАН - читати тут У мене чудові новини! Видавництво "Бук-Друк" повідомило, що цю книжечку вони таки надрукують (разом з ще одним темним фентезі). Я щаслива! На сайті поки ознайомчий уривок, текст проходить редагування,
Якщо ти все життя вчишся тримати звіра під контролем — і все ж втрачаєш його в ту мить, коли вона опиняється в зоні ризику? Так стається з Йоном, головним героєм книги «Вовкун» і «Вовкун. Продовження». Я навмисно
⭐У кожному з нас живе тиха магія. Не та, що вимагає заклинань чи ритуальних предметів, а та, що народжується з глибин серця й думки. Це світло, яке ми носимо всередині, здатне перетворювати темряву на шлях, а сумніви
Сьогодні - до кінця дня - діє знижка на мою передплатну книгу "Я (не) бажаю тебе"❤️ Це останній шанс купити книгу за найнижчою ціною, адже ми вже на фінішній прямій, і після кінця передплати вартість книги зросте✍️
Поспішайте) Анотація
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитав...Не заню про що сюжет, але поміж рядків, на сердечному плані все якось болісно відчувається. Фізичний біль то таке, але якасть тінь болісного смуку яка огортає їх обох відчулась. Може то мені так здалось..але таке сумне враження склалось...
Адріан Анжелворд, Вкм вірно здалося! Між героями є проблеми з минулого, які не відпускають...
Дякую!
Не вміють чоловіки хворіти.
А реакція в Артема чудова! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Професійна реакція))
Дякую!
❤️❤️❤️
Mary J, Дякую!
Ох,йой..Нічого собі
.
Оксана Морус, Ну так... проблеми...
Дякую!
Розвернеться і піде?
Наталія Діжурко, Побачимо...
Дякую!
❤️❤️❤️
Лірія Маєр, Дякую!
Спалився...
Чарівна Мрія, Повністю..
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати