Додано
18.11.25 20:13:19
Про все дізналася? Йди додому…
Щось наш полковник не в собі трохи...
Приїжджаємо до будинку Артема. Його квартира розташована на другому поверсі п’ятиповерхівки, і я відразу уявляю, як йому з його пораненою ногою. Швидко підіймаюся і вже збираюся подзвонити у дверний дзвінок, коли помічаю, що вхідні двері не зачинені. Штовхаю їх і заходжу всередину.
У квартирі стоїть стійкий амбре перегару та… цей запах рани, що запалилася та загноїлася, я ні із чим не переплутаю!
Заходжу в спальню. Артем спить на животі, що має бути боляче, враховуючи розташування його поранення. Але по-іншому в нього й не вийде! Уся спина, та й нижче теж, скільки я можу бачити, вкрита почорнілими синцями.
Я зойкаю. Артем різко підскакує з ліжка, і я бачу в його руках пістолет. Сам чоловік стоїть у бойовій стійці, тримаючи зброю двома руками.
— Це я… — злякано кажу, й Артем одразу піднімає руки вгору, з розкритими долонями. А потім акуратно кладе пістолет у тумбочку.
— Господи, Артеме! Ти тримаєш зброю під подушкою? І що з тобою? Та ти ж п’яний!
— По-перше, він не заряджений. По-друге, так, п’яний, але в мене лікарняний, мені можна. А по-третє… не пам’ятаю. Навіщо прийшла? Переконатися, що живий і твого дорогоцінного братика не посадять? Не переживай, прибити мене йому духу не вистачило. І стрілятися з табельного теж не збираюся. Однаково рано чи пізно десь на завданні кокнут… це ти правильно тоді зауважила… Про все дізналася? Йди додому…
Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1193
відслідковують
Інші блоги
Елевонда. Що ж нарешті ми знову повертаємося в академію Суддів. Справа 4. Сівши на диван я обдумувала почуте. Точно те ж саме говорив Фінеас під час виступу. Не було доказів і алібі. Точно так само як і у цій
Ви помічали, як часто їжа в літературі — це більше, ніж просто страви? Це натяк, атмосфера, спосіб показати владу або турботу. Коли я пишу, я завжди уявляю, яка ця історія на смак. Серія «Королеви Чорного Прапора»
У книзі Мій (особистий) особливий тренер новий розділ в якому я вирішила трохи розповісти про Назара: Прощаюся з інвесторами й планую йти, як у коридорі зустрічаюсь із Назаром. —Ти що, вже йдеш? —
Вітаю, мої любі! Назбирала для вас купку цікавих новин)) По-перше, сьогодні діє гарна знижка на цікавезну історію кохання мажора-хулігана та правильної дівчини-відмінниці. Дуже вам рекомендую, якщо ви ще не читали. Перша
Усім затишного вихідного вечора ☺️ А раптом хтось не знає, чим себе зайняти, рекомендую прочитати історії з флешмобу Ольхи Елдер. ☺️ "Моїм бажанням був (не) ти" "Різдво з Перчинкою" "Санта для
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитав...Не заню про що сюжет, але поміж рядків, на сердечному плані все якось болісно відчувається. Фізичний біль то таке, але якасть тінь болісного смуку яка огортає їх обох відчулась. Може то мені так здалось..але таке сумне враження склалось...
Адріан Анжелворд, Вкм вірно здалося! Між героями є проблеми з минулого, які не відпускають...
Дякую!
Не вміють чоловіки хворіти.
А реакція в Артема чудова! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Професійна реакція))
Дякую!
❤️❤️❤️
Mary J, Дякую!
Ох,йой..Нічого собі
.
Оксана Морус, Ну так... проблеми...
Дякую!
Розвернеться і піде?
Наталія Діжурко, Побачимо...
Дякую!
❤️❤️❤️
Лірія Маєр, Дякую!
Спалився...
Чарівна Мрія, Повністю..
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати