... Погляд Ейріс привернуло щось дивне — на протилежному березі вона побачила, як статний, лискучий олень скинув свої роги прямо край скутої льодом річки.
— Гей, Айлін, ти бачила таке? — дівчина завмерла, як вкопана, проводжаючи поглядом оленя, що, помітивши їх, стрімголов кинувся до лісу.
— Це ж просто олень, ми часто їх бачимо тут, — відповіла Айлін.
— Я хочу ті роги, — сказала Ейріс, цілковито впевнена в своєму бажанні.
— Але ж вони на іншому березі! Це небезпечно!
— Все буде добре, Айлін, — відповіла Ейріс і вже направилась до берега, — лід товстий, він витримає мене!
— Ейріс, не треба, прошу тебе! — Айлін хотіла схопити сестру за руку, але не встигла — та вже мчала берегом, — Будь ласка, зупинись!
Та чорноволосе дівчисько було невгамовним і вже опинилося прямо посеред річки.
— Дивись, Айлін, все добре! — Ейріс обернулася і замахала сестрі рукою, аж раптом почула дивний та зловісний тріск, ніби якась правічна істота зітхнула під її ногами.
Все відбувалось дуже швидко. Ноги Ейріс раптово провалилися у крижану воду. Подих її перехопило і вона не могла навіть скрикнути. Одяг ставав мокрим та важким і тягнув її вниз...

читайте продовження тут ❤️