Сьогодні я нарешті випустила продовження Academia Aurelium, і, чесно кажучи, цей розділ дав мені таке відчуття, ніби я й сама знову ступила в коридори Люмінари. Тут — нові відкриття, трохи магії та трішки… долі.

Хочу поділитися маленьким спойлером, який, сподіваюся, зачепить вас так само, як і мене під час написання:

— Ліоре, твоя куля, — хлопець навів у повітрі палець на поличку, — вона рухається.

— Так, це магічна куля. Наша академія у мініатюрі, все що відбувається у нас тут, відбувається і там. Коли у нас день, то і там день, коли у нас ніч, то і там настає темрява.

Еріан застиг.

Ліор підійшов ближче, зупинився навпроти нього — і мить дивився прямо в очі.

А тоді сказав дуже просто, але так, що слова відгукнулися всередині десь глибоко:

— Ласкаво просимо в Luminara, Еріане.

— Якщо ти тут… значить, Академія вирішила, що саме тут твоє місце.

Якщо хочете поринути у атмосферу магії 

— мерщій у новий розділ Academia Aurelium