Спадщина Троїстої Богині, розділ 53✨☀️

Вітаю, друзі! 53-й розділ книги уже на сайті!✨☀️

Перед зануренням у цитати й зображення, пропоную пригадати канонічні обійми нашої трійці)

– Та вона ж сама почала все це!

– Тобі нагадати, скільки їй років? 

– Та вона ж не дитина, – відповів Джейд.

– Для чого саме? – красномовно поглянула на нього Аденна.

– Що, ревнуєш, що вона його поцілувала? – криво всміхнувся Сейдж.

– Ти ба! А тебе це й справді зачепило, якщо ти вже вкотре згадуєш про цей крихітний інцидент.

Сейдж нахмурився, Аденна зловтішно всміхнулась, а тоді зробила крок і обійняла їх обох. Хлопці обвили її руками, пригадавши як вони ще геть малими так тулилися одне до одного і здавалось, що всі страхи поборено одними тільки обіймами.

– Я і справді сумувала за вами обома, – мовила вона, повільно відпустивши їх. – А тепер спати. Негайно.

– Гаразд, і справді час спати.

– Не проти, якщо я заночую на своєму ліжку у твоїх покоях? – поцікавився Сейдж.

– І знову слухати як ти хропеш?

– Та годі тобі, це ж найкраща колискова!

Повернувшись до своєї дитячої кімнати Сейдж раптом пригадав усе. Як вони дружили, як гралися разом. Як ділилися секретами перед сном. Та з часом це почало зникати. Вони віддалялися одне від одного і мали таємниці. Тепер, коли Сейдж знову житиме у палаці, він прагнув повернути той час, коли Джейд був його найближчим другом. Бо хоч вони й нерідні, Джейд з Аденною і справді єдині, хто у нього лишився. 

 

Люмія схилилась над порожньою сторінкою. 

– Але ж тут нічого немає.

– Сенс написаного відкривається не одразу. Спробуй сконцентруватися. Якщо не вийде зараз, ми спробуємо іншим разом. 

Принцеса поглянула на сторінку знов. Простий порожній пергамент. Жовтувата стара сторінка, яку довгий час носили з іншими книгами, від чого вона мала заломи. Довгий час не відбувалось нічого. Люмія дивилася на сторінку і чекала. А тоді сліпучий промінь освітив її обличчя. Дівчина округлила очі, тіло її почало тремтіти.

– Люміє? – схвильовано покликала Аденна. – Люміє!

Рука, що до того стискала стіл смикнулася, лишаючи на гладенькій поверхні пропалений відбиток долоні. Тіло принцеси здригнулося. А тоді вона закричала.

Що ж побачила Люмія? Продовження вже завтра! 

 

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
12.11.2025, 19:10:26

❤️❤️❤️❤️

Тая Бровська, ❤️❤️❤️❤️

avatar
Анна Лір
12.11.2025, 16:40:09

❤️❤️❤️

Анна Лір, ❤️❤️❤️

avatar
Белла Ісфрелла
12.11.2025, 16:23:20

Неймовірний обсяг роботи! А книга цікава завдяки маленьким чарівним героям)))

Показати 2 відповіді
Белла Ісфрелла
12.11.2025, 16:36:25

Кайла Броді-Тернер, ❤️❤️❤️

avatar
Діана Лисенко
12.11.2025, 16:25:22

❤️❤️❤️

Діана Лисенко, ❤️❤️❤️

avatar
Оксана Павелко
12.11.2025, 16:10:10

☺️❤️❤️❤️✨

Оксана Павелко, ☺️❤️❤️❤️✨

avatar
Люмен Белл
12.11.2025, 15:56:01

Дуже гарне ім'я - Люмія)

Люмен Белл, Дякую!✨

avatar
Микола Давидкін
12.11.2025, 15:53:20

Круто, що книга так швидко оновлюється, а конкурсна історія рухається вперед! Нехай усе задумане обов'язково вдасться, Кайла! ✨

Микола Давидкін, Дякую за підтримку, і бажаю того ж і Вам, Ніку! ✨

avatar
Лорена Мар’ін
12.11.2025, 15:35:41

❤️❤️❤️

Лорена Мар’ін, ❤️❤️❤️

Інші блоги
☀️ С.Т.К ❀. Післясмак 2.0
Вранішнє сонце, зазираючи крізь уламки стін, світило майже в очі, і Міра злегка мружилась. Проте лиш злегка – свого часу, за роки мандрів поверхнею, її очі адаптувались до сонячного світла, і тепер їй було легше звикнути. Вона
Декілька нових глав
книги Кішечка Я сумлінно викладаю кожен день по главі, але іноді забуваю писати блог. Самі розумієте: весна, приватний будинок, в руках граблі і секатор... А Кішечка в руках Дениса ❤️ (картинка клікабельна)
Довіра ціною в ціле життя ?️
Бути першим — це не про право власності. Це про неймовірну відповідальність, яку ти відчуваєш, коли тобі довіряють найцінніше. Мартін Гарсія звик до мільйонних контрактів і холодного розрахунку. Але в ту ніч, під шум
Фудсторітелінг  
Чому найсмачніші сцени – це не тільки про їжу і чому я це люблю. 5 цікавих моментів, якими я б хотіла поділитися Привіт, любі читачі! Я люблю вплітати їжу в тексти. Не випадково чи заради краси — для глибини
Де ваші рч і як з цим боротися?
Бачу, що ця тема знову стала актуальна (мені здається, чи вона завжди загострюється навесні?), тож тьотя все-таки зібралася на написання другої частини посібника. Отже, Як користуватись Букнетом-2 (посібник для автора-початківця, продовження) ✅
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше