Цікаве з книги "Полювання на Місяць"

Віола підбігла до мене та обійняла за талію, я при обняла її однією рукою, іншою навела зброю на мисливця.

 Але його то не спинило.

– О, хочеш теж стати вбивцею як я? – перепитав цей покидьок і криво всміхнувся.

 Він підійшов впритул до нас, аж дуло пістолета уперлося в його широку грудину

– Ти навіжений! Я буду стріляти! – попередила я.

 Але моя зброя тряслася. Хоча я намагалась взяти себе в руки.

– Не зможеш…бо ти інша…ти не з цього болота! То ж забирайся, і не заважай мені виконувати свою роботу, – сказав як відрізав мисливець.

 Я запала від його слів, що луною відбивалися моїй збуреній душі. Да звідки йому знати на що я спроможна? Він нічого про мене не знає!

 Я стиснула губи.

 Я все ж натиснула на гачок, гримнув постріл, на мить зажмурилася, а рука сіпнулася від віддачі, ніс почали лоскотати порохові гази. То ж хотілся чхнути, я шмигнула носом.

– Твою на ліво! Все ж вистрілила! – обурився мисливець, відсахнувшись в сторону, я вистрілила мимо, але загрозливо близько.

 Звісно вбити я його не можу, як би не бісив, але все ж вистрілила поряд, щоб не трендів багато.

– До чого обурення, якщо сам же просив? А наступного разу поцілю у лоба! – попередила я.

 Сова вишкірився на мене і навіть помітила щось схоже на ікла під верхнею губою.

 Він хотів схопити мене за горло та наче в останю мить чогось передумав, випрямився і почав оглядатися.

– А тобі щастить, твої побратим вже тут! – повідомив Сова, – Малеча, в нас мало часу, я прийшов за тобою! Мене прислала твоя бабця, якщо знов не хочеш повернутись на досліди до мисливців, ходімо зі мною!

– Що? Я не вірю! Не може бути! – здивувалася Віола відкрила від здивування рота, і витріщила зелені очі, в яких заблищали сльози.

– Він може брехати! Хай доведе це! Бо чого він одразу це не сказав? – не повірила я.

– Бо мені заважали весь час це зробити...– і красномовно подивився на мене, – …а ще мені було весело, – відповів мисливець та дістав щось з кишені та кинув Віолі, вона це зловила.

 Мавка подивилася в розгорнуті долоні і її брови по лізли наверх.

Посилання на книгу:https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Захопливий уривок ❤️

MargFed
11.11.2025, 20:56:28

Кайла Броді-Тернер, Вельми дякую!

Інші блоги
❤️манао та Гюзель❤️
Море було спокійним, хвилі лагідно котилися до берега, залишаючи на піску блискучі мушлі. Сонце вже підіймалося вгору, фарбуючи воду теплим золотом ранку. Манао, семирічний хлопчик із кучерявим волоссям і ясними очима,
Монополія на щастя
Так склалося, що якщо ви хочете писати і у вашому творі має бути щасливе кохання - ви маєте бути чоловіком) Якщо ви жінка - окей, пишіть, але знайте - ви авторка жіночих романів у м'яких обкладинках. Єдина можливість жінці
❤️скарби історії
Факти про піратів Піратство таке ж давнє, як і мореплавство. Перші згадки сягають античності: ще греки та римляни боролися з морськими розбійниками, які нападали на торгові судна в Середземному морі. Золотий вік піратства
Кава джаз!
Продовжую знайомство з музичним королівством Вішфулфельд. Той самий хітяра Аркадільйона. У кліпі він трохи косплеїть пусліків. І я ще трішки пофантазувала на тему, як там стало все гаразд.
Повний вперед!
Привіт, мої любі Спокусники! Бестселер! «Святкова розпуста» Новий розділ вже на сайті: Наші очі поїдають одне одного, і ми готові не лише до брудного флірту, а й до брудних дій. Але Ізі зупиняє мій порив до гарячого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше