Slice of life

Знову вітаю всіх на цьому блозі. Написала історію під впливом емоцій, без якогось грандіозного сюжету, але можливо комусь відгукнеться. Почну скоро ділитися нею. 

P. S. Якби був такий жанр, я б назвала Повсякденність. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Остання глава " А що далі?" Книга 2. Історія Мей
Сьогодні була опублікована остання глава другої книги — разом з епілогом і післямовою. Дякую всім, хто був поруч із Мей від самого початку й пройшов із нею цей шлях до кінця. Для мене це справді дуже цінно. А тепер
Візуал до Розділу 17 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Тунель несподівано закінчився, обірвавши похмурий ланцюг вологих арок. Замість чергового вузького колектору перед нами відкрився колосальний, гулкий склепінчастий зал. Його вигнута стеля губилася десь
Дякую вам, друзі: книги тих, хто поруч
Друзі, сьогодні хочу просто сказати дякую. За кожен коментар, сердечко і добре слово під моїми книгами та блогами. За те, що читаєте, сперечаєтеся з героями і пишете мені о першій ночі після нової глави. Без вас Букнет
Пропажа (оновлення Порталу)
Поки в «Порталі у Гріх» ми з вами і нашою читачкою насолоджувалися квітами, десь там поза кадром з розуму сходили двоє ревнивців. – Знайшлася! Вейн прокричав це так гучно і з надривом, що мені аж вуха заклало.
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше