Слово з московської — а в українській уже два-три відповідники! Саме це і є мовне багатство. Ми зібрали понад 1000 таких випадків і запрошуємо досліджувати разом з нами. Дивуйтеся, збагачуйтеся, діліться!

Московське дієслово «кормить» уживається в широкому спектрі значень — від фізичного годування дітей і тварин до символічного або соціального «постачання їжею» (кормить семью, кормить армию, кормить гостей).

В українській мові ці значення розмежовуються двома дієсловами, що мають різний зміст і стильове забарвлення:

годувати — дія давання їжі тваринам, дітям або людям у побутовому значенні;

харчувати — забезпечувати когось їжею, переважно дорослих, гурт, колектив; часто вживається у книжному, офіційно-нейтральному чи урочистому стилі.

Таке розмежування допомагає зберігати точність вислову й уникати змішування стилів.

✍ Уточнені тлумачення:

 годувати

Давати їжу; забезпечувати харчем тварин, дітей або осіб, які потребують догляду.

(перен.) Утримувати, забезпечувати засобами до життя (він годує всю родину).

Приклади:

Мати годує дитину грудьми.

Господиня годує кота.

Він годує сім’ю своєю працею.

 харчувати

Забезпечувати когось їжею, пригощати, подавати страви.

У книжному стилі — утримувати когось харчами протягом певного часу (харчувати військо, харчувати подорожніх).

Приклади:

Воїнів харчували простою солдатською юшкою.

Школярів харчують у їдальні.

У монастирі харчували прочан.

У цьому реченні (Таблиця 239) українська мова природно розмежовує два значення слова кормить: годувати — про тварин, харчувати — про людей. Так передається відтінок, який у московській мові об’єднано в одне слово.

⚒ Поради щодо вживання:

Годувати — нейтральне, природне слово для щоденних побутових ситуацій; уживається в розмовному та художньому стилях.

Харчувати — книжне, офіційне або урочисте; уживається щодо груп, гостей, військових, школярів.

Не вживайте харчувати у значенні давати їжу грудьми або тваринам — це калька з московського кормить.

⚠️ Типова помилка: використання «харчувати» у значенні «годувати грудьми» або «давати корм тваринам». У таких випадках слід вживати «годувати».
✔️ Наприклад: мати годує дитину грудьми (а не харчує); годувати свиней, але харчувати солдатів.

 Додатково (походження):

Обидва дієслова — питомо українські.

Годувати походить від праслов’янського godъ («пожива, догляд»).

Харчувати — від харч («їжа, страва»), що споріднене зі старослов’янським хорчь («запас їжі»).

В українській мові харчувати має ширше соціально-організаційне значення, а годувати — індивідуально-побутове.

☝Примітка щодо вживання слова «кормити»:
Слово кормити є питомим українським і спільним для слов’янських мов. Уживалося в класичній українській літературі (П. Мирний, У. Кравченко, І. Нечуй-Левицький) поруч із годувати. Згодом нейтральну позицію закріпило слово годувати, тоді як кормити збереглося в народній і поетичній мові, а також у похідних (корм, прикорм, кормове).

Отже, слово «кормити» — справді питомо українське, не запозичене з московської, а спільнослов’янське за походженням (від кормъ — їжа, пожива). Воно вживалося в українській мові здавна, зокрема в народній, поетичній та літературній мові XIX — початку XX ст. (у Панаса Мирного, Кравченка, Шевченка, Нечуя-Левицького).

Просто з розвитком літературної норми його поступово витіснило нейтральніше “годувати”, особливо в побутовому вжитку, тоді як кормити збереглося:

у народній і поетичній традиції (вислів птах кормить пташат),

у сталих сполученнях (кормити худобу, кормити Бога молитвою),

та в похідних словах: корм, кормове, кормівництво, прикорм.

✔ Висновок:

Московське слово «кормить» в українській мові передається двома нормативними дієсловами:

• годувати — коли йдеться про дітей, тварин, побутові або доглядові ситуації;

• харчувати — коли мовиться про дорослих, гостей, війська, колективи чи забезпечення харчуванням упродовж певного часу.

☝ Уникайте калькованого вживання харчувати замість годувати — це порушує стилістичну природність українського мовлення.

Примітка:
Історично в українській мові також уживалося слово кормити — питомо українське, засвідчене в класичній літературі (П. Мирний, У. Кравченко, І. Нечуй-Левицький). Сьогодні воно збереглося переважно в народній і художній мові, а нейтральним літературним відповідником є годувати.

Українська мова — дивовижна скарбниця відтінків і смислів ?
Якщо вам цікаво відкривати її разом зі мною, запрошую до книги «Багатство української мови. Словник-довідник»:
 Том 1 (А–К);  Том 2 (Л–О);  Том 3 (П)…

Також радо запрошую до спілкування у соцмережах — там продовжую мовні роздуми й відкриття:
✨ Instagram — дивіться [ТУТ]
✨ сторінка  «Руська Мова» — дивіться [ТУТ]
✨ Facebook — дивіться [ТУТ]

Буду щиро радий бачити вас і там ❤️
Щиро дякую всім, хто цікавиться українським словом ❤️ Хай воно й далі нас єднає!