Я от за собою помітила, що почала вставляти у свої тексти багато присказок, виразів, якими весь час користувалася у житті, бо так говорили мої батьки.

Наведу пару прикладів:

- не мала баба клопоту, купила порося

- піп не хоронить кухарку, яка з голоду здохла

- дай Бог нашому теляті та вовка з'їсти

- наверле

І це тільки мала частина. Знаєте що? Мене от нещодавно по тім'ячку стукнуло, що це ж багатство нашої української мови та конкретно місцевого діалекту ♥