Я дуже добре навчилась писати. І в цій відшліфованій роками техніці я зрозуміла одне - в моїх текстах зникла моя душа. Зникло справжнє натхнення, коли ти пишеш віддаючи свої емоції і свій світ. Талант перетворився в ремесло. Набір фраз і кліше. Набір прийомів сторітейлингу. Вичавити співчуття, обурення, роздратування.

Я навіть написала цілий курс для початківців. Кліше, прийоми, підказки для того чи іншого жанру. Все це здається дуже простим.

Але водночас відчуваю, що мої тексти стають механічними.... 

І от вчора писала конкурсне відповідання, і можливо воно не ідеальне. Але впереше за довгий час я відчула те саме задоволення, через яке колись сіла до клавіатури. І це було мов осяяння. Я не за тим погналась. Я забула навіщо моя душа взааглі отримала талант писати книги. А зараз ніби прокинулась. 

Конкурсне оповідання до речі завершене. 

Анотація до книги "Дівчина з дзеркала "

— Лєя, це знак! У тебе вже не просто інтерв’ю, а сюжет для нового матеріалу. “Привиди любові в дзеркалах” — звучить круто!
Коли повертаюсь додому, на письмовому столі лежить старе фото — жінка в білому халаті, волосся розпущене, поруч Орест.
На звороті написано: Інна. 2022.
Я не чіпала фотоальбомів.
Вночі я прокидаюся від того, що хтось проводить пальцем по моїй щоці. У кімнаті темно, але дзеркало світиться слабким білим блиском, як екран телефону. Я встаю. На склі — запотіле слово: “Залиш його.”

А тепер перейдемо до техніки письма. А саме до тих фраз які ми часто не задумуючись використовуємо в тексті, бо так легше, швидше і так роблять всі. Ці фрази зовсім не погані. Але читачі бачили їх тисячу разів від роману до роману. І через це автор трачає унікальність і стиль. Проте, виграємо в швидкості. А потім дивуємось, чому наші книги не читають. Може тому, що книги схожі одна на іншу, а герої відрізняються тільки іменами? 

 Ось топ кліше, через які текст втрачає унікальний голос ?

1️⃣ “Він нахмурився.” "Він насупився" "Вона спохмурніла"
→ Опиши емоцію, не рух.
“Його обличчя стиснулося, наче слова застрягли між зубами.”

2️⃣ “Вона провела язиком по губах.”
→ Якщо це не стоматологічна перевірка — подумай, навіщо дія.
Чи справді вона еротична, чи просто фраза, яка здається доречною? 

3️⃣ “Він облизав губи.”
→ У тексті це часто виглядає або дивно, або як натяк без контексту.
Покажи напруження в іншому:
“Його голос зірвався, немов у горлі пересохло від очікування.”

4️⃣ “Їхні погляди зустрілися — між ними пробіг струм.”
→ Ця іскра вже пропалила тисячі рукописів.
Краще покажи наслідок:
“Вона відчула, як пальці тремтять, ніби торкнулася оголеного дроту.”

5️⃣ “Серце шалено забилося / пульс прискорився.”
→ Ці фрази — як таймер напруги, але іноді мені здається, що героїв схопить інсульт перед тим, як вони поцілуються. Краще показати, а не сказати:
“Вона схопила чашку, але гаряча кава вихлюпнулася через край.”

6️⃣ “Він прогарчав її ім’я.”
→ Якщо це не перевтілення в перевертня — шукай іншу інтонацію. Особилво смішно, коли намагаєшся уявити як він гарчить в пориві пристрасті. Але в кожному любовному рормані герої гарчать... 
Можна ж: “Його голос потемнів, у кожному звуці відчувалася лють.”

А які ваші улюблені фразочки, які кочують від роману до роману?