Ідеалізація чи життєво?

 Що ви обираєте в книжках? Стару добру казку, чи щось життєве, від чого душа вивернеться й доведеться її лікувати чимось міцненьким? Особисто я за другий варіант.

________________________________

На жаль, емоція Ані вийшла у жіпіті карикатурною, а от Костя тут ідеальний ♥

_________________________________

Зараз я бачу в літературі чіткий поділ: або герой green flag, або red flag. А де поділися прості, такі ж живі, я і всі ми? Зі своїми проблемами, заскоками, загонами, помилками й моральним ростом над собою.

_________________________________

Поки ви читаєте про те, як Аню викручує від хвилювання за Костю, який пішов ґречно поговорити зі Стасиком, я пишу глави, як по емоційному накалу між цими двома показано у візуалізації. До того ж та сцена hot ♥ Вже який день її прописую, аби не була смішною :) Потім поділитеся враженнями.

Взагалі-то я написав там такий діалог, що мало серце не розірвалося в процесі, але застопорила мені сюжет, бо занадто рано. аким філософським моментам самокопання ще не час. Це ж не казка, а наближено до реальності. Тут клацання пальців кого б там не було не вистачить, щоб вирішити проблеми в стосунках чоловіка та жінки.

______________________________

А ви за кого більше вболіваюте: за Аню чи за Костю?