Ох, Анарею, куди ж тебе занесло?!

Третя глава книга Наречений (приречений) відьми  вже викладена, запрошую!

Вдихаючи дорожній пил, Анарей роздумував над планом втечі. Відкрито протистояти Відьмі абсолютно неможливо. Люди – просто піщинки для Відьми-Хранительки. Вона про мураху піклуватиметься більше, ніж про людину. Але що, якщо йому спробувати втекти?
Відьма все ж істота з плоті та крові. Має ж вона втомлюватися, потребувати відпочинку, а можливо, навіть лягати спати? Можна скористатися таким моментом і тихо, немов тінь, загубитися серед дерев? Якщо все вийде – чудово, якщо ж ні – Анарей уже двічі за цей день був готовий до смерті, тож йому не звикати.

Як вам Анарей?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мрія Чарівна
03.11.2025, 19:53:45

Дуже навіть симпатичний)

Показати 3 відповіді
Єва Сова
03.11.2025, 20:26:28

Чарівна Мрія, ❤️❤️❤️

avatar
Тея Калиновська
03.11.2025, 19:02:58

Трохи замучений, але сипатяжка. А коли відійде від пережитого, то буде просто красунчиком❤️❤️❤️

Єва Сова
03.11.2025, 19:25:43

Тея Калиновська, О, так, він на мій смак! ❤️❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
03.11.2025, 18:34:49

Кремезний, сильний, втомлений.

Єва Сова
03.11.2025, 18:46:18

Ромул Шерідан, Надзвичайно влучне визначення, дякую!

Інші блоги
З запізненням, але глава на сайті ❤️
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Довго говорити не буду, лише натякну, що ця глава знову hot ❤️ (картинка клікабельна)
✨що почитати?✨ Трохи про цікавих авторів✍️
Зізнаюся, ідею такого допису чесно вкрав в однієї авторки — не називатиму імені, раптом вона це побачить. Просто зранку прочитав її блог і замислився. Чому авторки часто підтримують одна одну, публікують дописи для просування
Таргани та життя
Чим я ще фанюся, окрім книжок? Трошки геймдевом (привіт, індюшатина). Так, не лише вигадую проблеми для героїв, ну й не тільки проблеми =) Зараз потроху збираю «намисто» діалогових арок для гри: у центрі історії
Слабкість чи сила? Мить істини......
Привіт, мої любі читачі!!!✨✨ Сьогодні, а якщо точніше, вчора вийшов новий розділ моєї книги. Це, мабуть, одна з найінтимніших частин історії. Ми звикли бачити Адріана непохитним інквізитором, а Алісію — загадковою істотою,
Гра на почутті провини
Побачила у багатьох авторів трендову штуку: "Перетворити книгу на гру". І зробила собі таку) У мене є мрія, таки відчути досвід себе в якості сценаристки візуальних новел якраз формату гри і не можу упустити шанс подивитись
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше