Втеча в майбутнє, або доля знає краще

Друзі, вітаю! Четверта частина Стартаперів перенесе вас на узбережжя Чорного моря, де головний герой ховався від тіней колишнього життя, а неочікувано зустрів справжнє кохання.

— Привіт, упізнав? Хочу повернути борг і забрати заставу, — голос на тому кінці звучав твердо й нахабно.
— Не розумію, про що ти, — відрубав я, витягнув батарею й вийняв SIM-карту.

 

Моє морське життя почалося вже наступного дня. Я вийшов із автобуса й озирнувся в пошуках нового шефа. Юрій Леонідович виявився людиною своєрідною. Пролетівши на шаленій швидкості через подвійну суцільну просто перед постом поліції, він помахав хлопцям у формі через відкрите вікно й вигукнув:

— Привіт, дармоїди! Не стійте посеред дороги, бо чайки кашкети пообсирають!

Ті, ніяково всміхаючись, відступили. Я зрозумів, що на спокійне життя поруч із цією людиною найближчим часом я можу розраховувати.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
02.11.2025, 10:12:07

❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Вгадайка академії: продовженню бути!
Ну що, мої любі-чарівні, ми підходимо до найважливішого моменту в Академії шляхетних чоловіків. Незабаром фінал, але... Ще багато питань, на які наша Агата так і не відповіла. Тож у неї ще буде така можливість у Академії шляхетних
Повний текст на сайті
В цьому блозі хочу поділитися найяскравішими моментами з історії - і запросити до читання тих, хто чекав на повний текст. Він вже на сайті! Про що книга "Водійка для Дикого" ? Безперечно, про кохання.
Подвійна знижка на "Найкращих"!
Запрошую до подвійної знижки на книги циклу "Найкраща"! Вони про різних героїв, тому, читаються окремо. Просто, один другорядний герой з першої книги прямо просився на власну історію. Довелось писати)) І я рада, що написала
Я таки наважилася! ))) Новинка і не тільки.
Усім привіт. Дорогі хлопці і дівчата(знаю, що серед вас є і ті, і ті), радо запрошую до обіцяної новинки. Це абсолютно нова, окрема історія. Разом з героями можемо пірнути з головою в літо, пригоди і романтику. Відчути солоний
Продовження
Емілі довго мовчала. Вона дивилася на кришталеві кулі, що повільно плавали кімнатою Любові. Потім перевела погляд на Меггі. — Меггі... — Так? — Ми побували майже в усіх кімнатах крамниці. У кімнаті страхів. У
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше