"Таємничий шум" — оповідання до Хелловіну

В мене сьогодні вийшло невеличке оповідання до Хелловіну — "Таємничий шум".

Анотація:

В підземному сховищі, в секторі Бета-7, уже третє покоління людей не бачило справжнього неба. Розваг у сховищі було мало, тому коли інженери з технічного відділу запропонували влаштувати для дітей Хелловін, багато хто спочатку подумав, що це жарт. Свято мертвих — серед живих, замкнених під багатометровою товщею бетону та металу? Це звучало як нісенітниця. Але після деяких роздумів ідею вирішили втілити. Ось тільки в сценарії свята з'явилися несподівані персонажі — і тепер всім здається, що у сховище проникли монстри. Троє відважних техніків відправилися шукати "монстрів". Кого вони знайдуть і чи врятують свято — залишається тільки здогадуватись.

 

Ілюстрації до моїх книг можна подивитись в Інстаграм.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Та сама сцена, яку ви просили... Дуже давно ♥️
Майже з самого початку мого шляху на Букнеті, різні люди, не змовляючись, писали, що в моїй творчості явно не вистачає ЦЬОГО. Що ж, нарешті я наважилась ЦЕ написати. Очікуємо в наступному оновленні о 00:00! Після Ночі Чорного
Це кінець? (дивлячись чого ☺️)
У сьогоднішньому розділі оповідання «Один із тих чоловіків» трапилося те, чого ні ми з вами, ні Даміан, ні сама Тіна не очікували. Та історія продовжується. Наш красень не дурачок і не мимря. Він – один із тих чоловіків,
❤️ Кара ❤️ наближається до завершення.
Привіт любі читачі, моя книжечка КАРА наближається до завершення. Загалом, заплановано три частини, та це трішки згодом. Розумію, що книга доволі важка та емоційно-виснажуюча, однак дякую всім, хто вирішив зануритися
Не відкривайте нову главу, якщо не готові до спеки
Я попереджала, що ця глава буде... не простою. Від неї запуститься новий цикл подій, відвертих і гарячих. Бо Даміано вкотре вирішив проігнорувати всі межі. І, здається, двері у ванну — теж :) Арія ще не обернулася, не
У «між життям і вічністю» — нова обкладинка ❤️
Іноді книга вже написана, останню крапку поставлено, герої давно живуть своїм життям… а авторка все одно дивиться на неї й думає: «Ні. Щось я тут ще не договорила». ? Цього разу я вирішила не чіпати героїв. Вони
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше