Додано

31.10.25 19:43:26

❤️ Візуалізація: Вінд, Шада і Морок, Лай ❤️

Вітаю! Додаю візуалізацію ще чотирьох елементалей: вовків Шади і Морока, коня Вінда — елементалей темряви, що належать Саю.

І також візуал Лая — другого вогняного елементаля Кірани про якого ми дізналися з 7 глави "Вогняної дружини для Тіньового герцога".

Шада біло-сіра, Морок чорний

Full view

Вінд

Full view

Лай

Full view

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Марина Ши

31.10.2025, 19:50:30

Вау♥️ Якщо елементалі Сая ніби похмурі, від них віє темрявою, то Лай це вогняна енергія, живе полум'я ♥️♥️♥️

Тана Лі

31.10.2025, 20:52:43

Марина Ши, Так і є))) а ще його елементалі мають чіткий фізичний прояв, що говорить про їх силу...

Ольга Гаевская

31.10.2025, 20:02:20

Які всі могутні

Тана Лі

31.10.2025, 20:51:31

Ольга Гаевская, (⁠ ⁠ꈍ⁠ᴗ⁠ꈍ⁠)

Тана Лі

2759

відслідковують

Інші блоги

Олеся Глазунова

У Г А Д А Й К А : Чому ж він Альфонс?

Вітаннячка! Я до вас з черговою ВГАДАЙКОЮ. Тут мав би бути гарний арт, але світло сказало "Goodbye!". Усі арти у моєму Telegram. Вибачте, такі реалії... Веста з роману "Альфонс на годину" вирішила з'ясувати, чому ж

Сергій Більцан

Експрес-блог оновлення. ✨✨✨

Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Коротко про Посмертя 3... Бізнес чи дівки? Клік тут: https://booknet.ua/book/posmertya-posmertnii-uptime-kniga-tretya-b462040 Лука і 78 проблем: Зірка з неба! Клік тут: https://booknet.ua/book/luka-78-problem-b460660 Темні

Вень Чжулун

візуал

До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,

Ольга Инка

Ще одна спроба з'ясувати світобудову

Вітаю, шановне творче товариство! Я трохи відпочила від підлітків, перекинувшись на дорослих (оповідання Гітара й Контрабас у супроводі кабалістики), і от я знову з героями книги Повернення у Мервий світ. У попередній

Анна Лінн

Глянь, кого нам Тарасько привіз

На зеленій рівнині стояло кілька автентичних місцевих будиночків, а за дерев’яними парканами паслися вівці. Як пояснив Тарас, це було місце, де варили традиційний овечий сир. Його дядько Степан жив тут по пів року, у туристичний