Ще одна спроба з'ясувати світобудову

Вітаю, шановне творче товариство! Я трохи відпочила від підлітків, перекинувшись на дорослих (оповідання Гітара й Контрабас у супроводі кабалістики), і от я знову з героями книги Повернення у Мервий світ.

У попередній частині ми залишили нашу Емму в безпорадному становищі на березі річки. Тепер вона прийшла до тями в незнайомому місці. Та їй здається, що саме так виглядає справжній родинний затишок. Вона зауважує поруч із собою Книгу, яку так відчайдушно боронила в будинку з прямокутним оком. Що там - на обгорілих і давніх сторінках?

"За логікою земного світу, регламентованість  забезпечує порядок і безпеку. Насправді,  думати так – це страшна облуда.  Врегульованість із метою підкорення – це правдива смерть для основної складової людини – її безсмертного Духу. У результаті, така людина – Жива як бактерія стафілококу, клітина якої, щоб жити, просто ділиться навпіл, не маючи при цьому навіть ядра. І – Мертва як особистість, покликана  рухатися до інших світів у вертикальній  космічній ієрархії. Таким чином, земна людина живе в симуляції Життя, обмеженому фізіологією, і де здібності до творення нового, якщо вони все ж окреслюються, лиш затуманюють її нетривку усвідомленість..."

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Обкладинка руцями 2.0
Вітаю усіх! Мені взагалі-то треба готувати новинку до старту, але після перших перемальованих обкладинок руки засвербіли оновити й решту. Раз почала, тож треба довести це діло до кінця. Тож зустрічайте оновлення ще двох
Флешмоб “гарбуз-сторі” завершено!
Запрошуємо вас до чудових геловінських історій наших неймовірних авторок! (клік на зображення перенесе на колекцію гарбузових історій)
20-й розділ уже на сайті! ❤️
Сьогодні на нас чекає занурення в минуле. Нарешті дізнаємося, чому у 2015 році Осіріс потягнув Науменко до краю мосту і чим насправді закінчилася їхня перша велика сварка. Я чудово розумію, що комусь можуть не
Чи варто нам цього чекати?
Ліз і Даміан уже ходять по краю, і ми чудово знаємо, як сильно їх тягне одне до одного. То що, дочекаємося поцілунку в наступному розділі чи ці двоє й далі будуть нас мучити своїми недомовками? — Якщо ось тут змістити
візуал
До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше