Додано
30.10.25 19:54:07
Я не стала б народжувати від некоханого
Може, вже пора зізнаватися?
Жінка привітно усміхається мені, та я намагаюся обходити в розмові теми, які можуть її тригерити. І розмова, звісно, перекидається на дітей.
— Анечка така кмітлива, — розповідає Дарія. — І ходити рано почала, і розмовляти. Уявляєш, уже майже всі літери вимовляє і навіть «Р» іноді!
Я щиро радію розповідям про кожен успіх дочки, не замислюючись про те, що можу себе видати.
— Ой, тобі, напевно, не дуже цікаво слухати про чужих дітей, — раптом обриває розповідь Дарія, позбавляючи мене можливості дізнатися ще щось про мою доньку. І мені вкотре стає боляче. Як сказати жінці, що Анечка мені не чужа?
Чорт. Я остаточно заплутався…
— Ти так цікаво розповідаєш, що я вже люблю її як рідну! — переводжу все в жарт. Але Дарія різко замовкає і тільки через кілька хвилин продовжує задумливо, ніби розмовляє сама із собою:
— Вона так схожа на свого батька…
В мене вкотре боляче стискається в грудях…
— Ти кохала його? — мимоволі виривається в мене.
— Я не стала б народжувати від некоханого, — стиснувши губи, відповідає вона.
Оновлення щодня о 00:00!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, як то Артему таке почути?
Та як розповісти правду??
Olexandra Novatska, Що не вибери - однаково буде боляче...
Дякую!
♥️♥️♥️
Люмен Белл, Дякую!
Ох Артем, Артем...Чим далі тим стає складніше..А Дарія..Їй боляче..І тяжко.
Оксана Морус, Просто не буде нікому...
Дякую!
Зламані долі, ранені серця ♥️
Марина Ши, Та багато випробувань...
Дякую!
♥️♥️♥️✨
Ромул Шерідан, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати