Антологія малюнків з "Вулиці Музичної" #08

Останній огляд «офіційних» ілюстрацій присвячено фінальним розділам «Вулиці Музичної», а саме 39-му та 40-му. Щоб зберегти певну інтригу та передчасно не спойлерити, скористаюся лише крихітними цитатами, завбачливо залишивши майбутньому читачеві все найцікавіше та смачніше безпосередньо у тексті книги.

Пірнаємо?

/малюнок 5 до розділу #40/

[Дівчата] туляться до стільців та гортають аркуші, слухняно готуючись занотовувати погану звістку. Дивляться на Ольгу Петрівну в тривожному очікуванні.

/малюнок 1 до розділу #39/

[Скрипалька] прискорено прямує до колишнього кабінету Георгіївни, щосили стиснувши кулаки від злості. [...] Напружено влітає всередину.

— Заходь, Дарино, — доброзичливо вітається педагог, повільно завантажуючи до шафи численні посібники та канцелярське приладдя, — будемо знайомитися.

/малюнок 2 до розділу #39/

У квартирі господарює тиша. Повернувшись до своєї кімнати, не поспішає стрибати до ліжка. Підходить до вікна та прочиняє фіранки. У небі яскраво блимають зорі.

/малюнок 1 до розділу #40/

У Заводському районі [...] Дарина й зовсім перетворюється на єдину пасажирку. Водій, котрий зі своєї кабіни споглядає за дівчиськом завдяки дзеркалу, злегка пригальмовує біля зупинок, але не відчиняє дверей, адже бачить, що дитина спокійнісінько собі сидить, і не ворушиться.

/малюнок 2 до розділу #40/
 

[Дарина] залишає порожній тролейбус. Зусиллям волі долаючи сум’яття, намагається продертися крізь навколишню пітьму, схожу на залаштункову, і наполегливо шукає поглядом свого батька:

— Не розумію, куди ж це я потрапила? Чи ви нічого не наплутали, пане водію?

/малюнок 3 до розділу #40/
 

[Запорізька] полегшено зітхає, мимоволі розправляючи свої широченні та волелюбні, щойно отримані в подарунок від нескінченного Всесвіту, дивовижні мистецькі Крила.

/малюнок 4 до розділу #40/
 

Любі друзі!

У книзі під назвою «Перша Скрипка» ми знову зустрінемося з Даринкою. Отже, на талановиту дівчину неминуче очікує безліч буремних халеп і чемних приємностей.

Роман Невмивака, Карина Бондар, Ентоні Фрік, Максим Головань, Василь Василенко, Король та декілька нових персонажів, певною мірою, підсилюватимуть подальші пригоди Першої Скрипки.

Як складатимуться стосунки Дарини з її «нестандартним» педагогом?

Куди Запорізькій доведеться спрямовувати свою обдарованість, через офіційне закінчення музикалки?

Що станеться із суперечливою дружбою двох білявок надалі?

Чи зможе Максим створити рок-гурт та вплинути, за його допомогою, на однокласницю, у яку він таємно закоханий?

Хто такий Король, і як саме злочинний авторитет перетинається зі світом високого мистецтва?

А головне, чи матиме доречне продовження, хоч колись, чисте й не спаплюжене прикрими збоченнями сучасності, незрівнянне Перше Кохання Даринки Запорізької до її відданого друга дитинства Дмитрика?

/бонусний малюнок/

Відповіді на ці та багацько інших запитань міститимуться в другому і третьому томах серії книжок про Першу Скрипку. Обов’язково підписуйтеся на сторінку автора і його соцмережі (посилання наводяться нижче). Не забудьте залишити вподобайку під книгою, якщо ви цього ще й досі не зробили. А ваші щирі коментарі не лише надихатимуть автора, але і спонукатимуть інших читачів долучатися приємного та цілюще заспокійливого читання.

/малюнок до «Першої Скрипки» або другого тому захватної та щемливо зворушливої історії про Дарину Запорізьку/

◇Антологія малюнків з "Вулиці Музичної" #07◇

✉️ skazochnik01@gmail.com