Моя щира подяка!

Сьогодні хочу звернутись до кожного, хто читав, рекомендував та коментував мою дебютну книгу "Сірий півмісяць".

Дякую! 

Кожне прочитання — це як теплий ковток чаю в холодний день, коли за вікном — злива життя. Кожна вподобайка — це ваш час і дотик підтримки мого твору. Кожне додавання до бібліотеки — надія, що історія рано чи пізно знайде вашу увагу.

Окремі, величезні обійми — Анні Лір та Діані Лисенко. Ці люди постійно коментували кожен розділ, давали свій фідбек та залишали здогадки. А значить, історія і справді викликала якісь емоції.

Дякую Діані Козловській — вона створила челендж, завдяки якому я отримала конструктивну критику, що підсвітила місця, які потрібно доопрацювати.

Я не втомлююсь повторювати, що спільнота авторів мене не просто здивувала — вона захопила в свої обійми й понесла у ціле ком’юніті. Туди, де люди бажають бути почутими. І найголовніше — чують самі. Це неймовірно цінно. Ви всі — круті.

І після останнього свого блогу хочу сказати кожному автору:

“Ви не одні. Ми всі розчаровуємось. Але кожен по-своєму чудовий, крутий та драйвовий. Ми не будемо писати, як топові письменники. Але ми будемо писати, як МИ. І колись кожен стане своїм власним ТОПом — для себе, видавництва, на просторах Букнет, для своїх читачів.”

Любі читачі! Не забувайте, що коментар, лайк та підписка — це як дружня усмішка. Ви протягуєте руку для знайомства, проводите час у творі автора, а потім просто йдете, не попрощавшись. Це ранить так само, як і неввічливість у житті. Тільки тут ми не бачимо за екраном людину. Але вона є. І тихенько засмучується від байдужості.

І наостанок — про саму книгу.

“Сірий півмісяць” — це серце серії. Ядро. Початок світу, у якому буде ціла мозаїка почуттів та спокути.

Головні герої мають друзів. Ребекку та Джаспера (рідного брата Кая) ви вже знаєте. А от інші будуть з’являтись поступово — різні пари, різні тональності почуттів і, відповідно, емоційних гойдалок.

“Сансетний серп. І частина.” — це книга про те, як важливо обирати в першу чергу себе. Про дім, який можна знайти, тікаючи від минулого. Про спокій, який приходить в обіймах панічної атаки. Але й про хаос, який назавжди оселився в серці — навіть якщо він неодноразово розбивав його.

Ця книга буде трохи темнішою, ніж попередня. Адже тут ми побачимо внутрішній світ Кая, зрозуміємо, чому він такий і на що насправді здатен. Але найголовніше — ми побачимо його геть з іншого боку. Того, який він приховував від усіх.

Це великий та важливий крок для мене. І я неймовірно щаслива, що є частиною прекрасної літературної спільноти!

Дякую!♥️