Мій перший рік на Букнет. Моя перша передплата

❤️Любі мої читачі ❤️

Минув рівно рік, відколи я почала викладати свої твори тут, на сайті. За цей час ви подарували мені стільки тепла, довіри й натхнення, що нарешті я наважилася зробити цей крок —  відкрила свою першу передплату.
Хвилююся страшенно й дуже сподіваюся на вашу підтримку.

Символічно, що книга має назву «Мій перший».

Якщо вам близька моя творчість і цікаво дізнатися, як складеться доля Віри та Вадима — з нетерпінням чекаю вас у продовженні. Починається найцікавіше: розгадки таємниць, спокуси, перешкоди й почуття, з якими неможливо впоратися. Повірте — буде гаряче!

Приєднуйтесь до читання — я дуже чекаю на ваші коментарі!

Давайте строворювати цю історію разом ❤️


 

З любов’ю,
Наталі

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Halyna
29.10.2025, 15:22:49

Вітаю з першою передплатою ❤️

Наталі Еклер
29.10.2025, 23:07:08

Halyna, Щиро дякую!

Інші блоги
"Дотик до душі" повертається ❤️
Як і обіцяла, закінчу книгу, яку не дописала на минулій сторінці. «Дотик до душі» — це збірка з десяти історій про те, що нам усім знайоме: про милоту, про любов, про біль і про вчинки, які змінюють усе; про людей, яких
❤️❤️❤️ 500 лайків! ❤️❤️❤️
Мої любі друзі! Я неймовірно тішуся, що моя книга «Сваха під прикриттям» отримала вашу підтримку, і ми можемо разом відсвяткувати сьогодні 500 лайків на ній! Геля шле вам промінчики добра й сотні сердечок! ❤️❤️❤️ Не
Закінчення - це новий початок!
Вітаю, мої хороші! ❤️❤️❤️ Сьогодні закінчила історію про жахливу робоняню, яка не зовсім коректно виконувала свої обов'язки. Тож хто читав - є можливість дізнатися кінцівку та обов'язково прокоментувати, чи сподівалися
Вона згадала
Вона згадала, що у неї є не тільки "Засніжена камелія", яка дуже бадьоро рухається вперед: (Імператор Хей Цан) “— Пане, що мені надіти? У чому б ви хотіли мене бачити? — Ти можеш надіти те, що захочеш.
✨✨нове оновлення+візуали✨✨
Приблизно за хвилин п'ятнадцять ми вже виїжджаємо за місто. А ще за хвилин десять припарковуємось біля якоїсь галявини, де яблуку нема де впасти. Машин якось забагато. Відстебнувши ремінь безпеки, повільно виповзаю з іномарки,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше