Трохи гумору у невдалих генераціях

Привіт, друзі!

Познаходив трохи, місцями дотепних генерацій, які вдалися, але не зовсім ) Отож, для настрою.

Червоний комзол, який витає у кімнаті заміського будинку:

Тут вочевидь заховалися чоботи вершника:

Гном, який крокує ґрунтовою дорогою, одягнений у шолом на зразок тих, що носили пілоти у другій світовій війні:

Примарний козак:

Бабуся та волонтер:

Статуя вершника на тлі нічної алеї:

Зазвичай сам ретельно прописую промти, допоки не вийде результат максимально наближений до бажаного. Але якось попросив ШІ запропонувати власний варіант виходячи з назви. Ось, що з цього вийшло…

Вірш “Не відвертай очей”. Якщо що, то за змістом вірш про не байдужість до інших, аби підтримати тих, хто цього потребує, не пошкодувати часу та зателефонувати.

Ну і на завершення, срібний портсигар з гравіюванням у вигляді схрещених пістолів, що лежить на снігу:

Якщо комусь трохи підняло настрій - чудово. За бажанням діліться думками у коментарях. Яка картинка найбільше сподобалася? (якщо така є). Пишіть чи цікаво було б Вам з часом побачити продовження блогу і подивитися на фінальні, сподіваюся вдалі на Ваш розсуд варіанти представлених вище картинок. А я поки буду потроху додавати продовження до книг, аби завойовувати довіру читачів. 

Зокрема беру участь в конкурсі Зачаровані серця з романом “Лихе серце”. Аби наприкінці змагання не залишити конкурс у автора має бути не менше 150 підписників. В мене наразі 71, тож працюємо далі. За бажанням підтримайте автора добрим словом, або підпискою. 

Дякую Вам ❤️ Бути добру, друзі!