Бестіарій: Верграф.

Верграф                                                                   
Клас: пекельне породження
Походження: мисливські угіддя Темного лісу

Верграф — потворне створіння, народжене з глибокої темряви та крові, що просякла землю після давніх полювань. Його поява супроводжується смородом гару та гнилі, а повітря навколо стає важким, ніби наповненим попелом.

Тіло Верграфа масивне, схоже на спотворене поєднання вепра й демона. Шкура червоно-бура, мов запечена кров, а очі виблискують кривавою люттю. Ікла товсті, зі слизом темного кольору, який ніколи не висихає. Ця слина — смертельно небезпечна: потрапивши на шкіру, вона роз’їдає тканини, а при змішуванні з кров’ю спричиняє повільне горіння тіла зсередини.

Верграфи полюють на все живе, що потрапляє до їхніх угідь. Вони чутливі до запаху крові, рухів і страху. Попри масу, рухаються швидко, але мають ваду — погано бачать правим оком і не здатні швидко повертати шию, тому вразливі при нападі зліва.

Ознаки присутності: запах гару й сірки, неприродна тиша в лісі, глибокі подряпини на деревах та гаряча пара в повітрі — слід його дихання.

Як убити Верграфа:

• Тактика: одна чи дві людини відволікають звіра (рух, шум), інші атакують з флангу — зліва. Розпорошені постріли лише розлютять його; потрібна координація.

• Ціль: підчерев’я (живіт) — там щетина рідша, шкіра тонша. Альтернатива — низ шиї збоку (але не зверху).

• Метод: глибоке пронизування або різкий розсік у підчерев’ї — призводить до масивної кровотечі і паралічу. Невеликі болти/стріли рідко зупиняють його; треба точний удар.

• Фінальне: коли звір повалений — не торкайтеся ран та слини голими руками. Використовуйте рукавицi/тканину. Обережно відсуньте тіло й спаліть/висушіть рану та місце, щоб нейтралізувати залишки отруйної слини та запобігти регенерації.