Хтось любить флешбеки?

Це маленький Ден в дитинстві. Вибачте. Але сьогодні за прочитанням нового розділу може стати боляче(

Іноді ми стаємо такі, які стаємо не завдяки вихованню наших батьків, а всупереч. 
Ваш шлях важливий. Памʼятайте про це. 
Читати історію про зламаних людей, що покохали можна тут - ПРИВАТНА КІМНАТА
 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мельська Наталі
23.10.2025, 20:10:27

Флешбеки більше занурюють в переживання, внутрішній стан персонажа, дають змогу відчути його справжнього

Джоанна Вейн
23.10.2025, 22:29:34

Мельська Наталі, Це правда❤️

avatar
Ольха Елдер
23.10.2025, 19:33:47

Флешбекі наше все)) Обожнюю їх писати — найглибше занурення у природу персонажа ❤️❤️❤️

Джоанна Вейн
23.10.2025, 19:38:53

Ольха Елдер, Таааак! Психологія, травми і болі❤️

avatar
Лана Рей
23.10.2025, 19:18:04

❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Hetti
23.10.2025, 17:40:33

Ммм, зазвичай задля таких розділів я книги і читаю. Загляну)
Флешбеки обожнюю, хоча, радше поважаю.

Показати 2 відповіді
Hetti
23.10.2025, 18:33:32

Джоанна Вейн, Не думаю, що встигатиму їх читати)
Але нічого, постараюся)

Інші блоги
Ще секунда, і все рвоне
Щось між ними все-таки сталося. Настільки, що Даміано просто не допустив Роба до зібрання Сім’ї в Хамелеоні. Арія їхньої розмови
Новий розділ від Кіри. Приєднуйтесь! +промо.
Привіт, мої хороші! НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА САЙТІ! Історія про дорослого, серйозного і впевненого в собі чоловіка, який втратив голову від дівчини, майже вдвічі молодшої за нього. Якщо ви любите книги, в яких головний герой
✨✨✨ Горить-палає...✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! У Тайфі (це місто проживання ГГ в «Посмерті») знову кіпіш, і ніде-небудь, а просто в будинку такого собі полковника юстиції Жерара, куди наш Стрілок був запрошений поїсти, бляха, кексиків...
Писати фанфіки легше?
Гортаючи сторінку Threads, натрапила на обговорення, що писати фанфіки набагато легше, ніж власні книги, адже ти береш уже готових героїв і робиш усе, що закочеться, Фанфіки для мене — така річ, яка закриває сюжетну дірку,
Я читаю
Сьогодні про книгу яку я прочитала буквально пару днів тому — «Як дві краплі» Анни Лір Я не знаю, як це пояснити без спойлерів, але після прочитання у мене залишилося дуже конкретне відчуття: ця книга не стільки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше