Вітаю, друзі! Ювілейний, 30-й розділ уже на сайті! ✨

– Ця мить – це все, Аденно, – не зводячи обожнюваного погляду з неї, мовив він. – У цю саму мить, ми маємо все. 

Дівчина заплющила очі, ховаючи обличчя у долонях. Каллум погладив її плечі.

– Колись мені напророчили, що я помру з любовʼю на серці. Я не вірив, коли втратив свою половину у війні, думав більше не відкрию свого серця. Тоді я зустрів Ілайну, та вона зрадила мене. Я зневірився, думав що любов взагалі мені судилася. Та вона знайшла мене у найменш очікувану мить, – він відняв її руки від обличчя, поцілувавши її пальці, – коли я був забутий всіма богами у клітці посеред книжок. Ти знайшла мене, моя неможлива дівчинко. Знайшла і вдихнула у мене життя. Якщо я мав існувати роки у горі аби дочекатись однієї цієї миті – я не шкодую про жоден, навіть найгірший день, бо він наближав нашу зустріч. Дякую, що почула, коли всі відмовлялися слухати. 

Аденна важко зітхнула, сльози стікали її обличчям. Він притулився своїм лобом до її і заплющив очі. Пухнасті вії тріпотіли, сяйво його шкіри, здавалося, лишає сонячні зайчики на її шиї та обличчі.

– Я кохаю тебе, – прошепотів він.

– Що робитимемо з нею? – спитав Джейд, поглянувши на Сафріну.

– Перетягни її у клітку, – відповіла Аденна.

– Що? – не зрозумів він.

– Закуємо в кайдани. Ми маємо дізнатись нарешті правду. 

 

Принцеса закріпила пута на зап’ястках Сафріни. Джейд помістив її до клітки, де раніше сидів Каллум. За кілька хвилин, королева повільно розплющила очі.  Роззирнувшись, вона кинула розгніваний погляд на Аденну і смикнула кайдани:

– О…Я тебе недооцінила, моя люба…

– Приємно бачити як ти помиляєшся.

Від завтра ми поринемо у всі таємниці королеви Сафріни.

Скільки розділів це займе поки складно сказати, я розраховую на 3-5, але погодьтесь, персонажка непроста, як і її історія, тож потребує особливої уваги✨

Дочекайтеся!

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️