Іноді доводиться визнавати, що місце, на яке покладав стільки надій, виявилося зовсім не таким, як ти очікував.

Я прийшла сюди з любов'ю до історій, бажанням ділитися власними світами, знайомити читачів із персонажами та дарувати їм емоції.

Я не пишу про ідеальних мільярдерів, токсичні стосунки чи нескінченні інтимні сцени. Мені ближчі магія, пригоди, загадки, щирі почуття, родина, яку обирають серцем, і любов, що проявляється у вчинках.

І, мабуть, саме час визнати: моїм історіям тут поки що не знайшлося достатньо місця.

Прикро? Дуже.

Особливо коли вкладаєш у книги частинку себе, працюєш над кожною главою, створюєш цілі світи, а потім розумієш, що навіть можливість продавати власну працю залежить від показників, яких ти не можеш досягти самотужки.

Я не хочу змінювати свої історії, щоб відповідати чужим очікуванням. Не хочу писати те, що не відчуваю, лише заради переглядів чи продажів.

Можливо, настав час рухатися далі й шукати місце, де мої історії знайдуть своїх читачів.

Я не відмовляюся від письменництва. Я не відмовляюся від своїх світів.

Я просто більше не хочу доводити, що вони заслуговують на увагу.

Дякую всім, хто читав, підтримував і залишався поруч. Ви для мене справді важливі.

А мої історії продовжать жити. Просто, можливо, вже в іншому місці.