Неочікуваний поцілунок, на який героїня таємно сподівається? Може, й так.

Тільки як примирити в собі потяг до сильного чоловіка і бажання бути незалежною.

Ледве діставшися до спальні, я неввічливо зачинила перед Зердом двері.

Його поцілунок не на жарт мене збентежив. Звільняючись від бального вбрання, я обмірковувала, що буду робити, якщо мене знову змушуватимуть виходити заміж. Однак, треба віддати Зердові належне, якщо він і очікував запрошення увійти, то нічим цього не показав.

Білосніжка, здається, поділяла моє обурення чоловічою безцеремонністю, роздратовано смикаючи зав'язки дорожньої торби.

- Бедлам в бор-р-рделі! - нарешті проголосила вона.

Інтуїція Вартової - її сильна сторона, та на жаль, повідомлення інтуїції буває складно розшифрувати.

Прекрасний корабель з білосніжними вітрилами проходив повз мене, віддаляючись у бік горизонту. Пофарбований у темно-бірюзовий колір, борт корабля утворював чудову гармонію з кольором моря та хмарами, що пливли небом. На палубі стояла Норісса у ніжно-блакитному вбранні і прощально махала мені рукою.

Я прокинулася серед ночі, та якийсь час милувалася картиною, що залишилася в моїй уяві. Втім, щось не давало спокою. Норісса!

Поспіхом вдягаючись, розбудила Білосніжку.

- Куди зібр-р-ралася! Нема спокою дур-р-репі, - буркнула вона і запхала голову під крило.

Звісно, вороги не будуть чекати, поки Нью розбереться із своїми почуттями. Тому слід поспішати.

Мандрувати середньовічним замком вночі - непросте завдання, особливо якщо з дитинства не звик ходити коридорами із свічкою. На щастя, мені залишили масляну лампу, яку я все ж таки спромоглася запалити. Слава Єдиному, Дан уже навчився робити сірники!

Найближчою до моєї була кімната Дана, куди я обережно постукала. Не вистачало розбудити увесь замок тільки для того, щоб з'ясувати, що мої побоювання марні, і виглядати дурепою, у повній відповідності до опису Білосніжки.

Двері відчинилися, і на порозі з'явився сонний Дан.

- Нью! Що ти...

- Тс-с-с! - приклала я палець до вуст. - Можна увійти?

- Заходь! - Дан якось ніяково посміхнувся і махнув рукою.

- Ти не так мене зрозумів! - прошипіла я, тільки-но він зачинив двері.

- Та невже? - іронічно підняв брови Дан.

- Де Норісса? - присікла я його народжуючися фантазії.

- Норісса... А знаєш, вона мені сподобалася, - несподівано зізнався Дан.

- І що? - з'єхидничала я. - З яких пір ти став втіленням цнотливості?

Дан ображено засопів.

- Насправді я бачила сон, який мене стривожив, - мій тон був примирливим. - І краще було б, якби ти зараз був із Норіссою.

Все це я промовляла, стоячи до нього спиною, оскільки Дан вже одягався. Цей світ привчив нас до того, що незрозумілі ситуації не обіцяють нічого доброго.

В особистому житті Дану не щастить.  Одна наречена виявилася нечіпахою, другу вкрали. Та насправді він зробить все можливе і неможливе, щоб визволити Норіссу з рук горпів. Чи вдасться йому врятувати дівчину, читайте в другому томі циклу "Леді Вартова".

Історія кохання і безмежної відданості на сторінках циклу "Талісман обраної":

том 1 "Талісман обраної"

том 2 "Вартові підземелля"

том 3 "Третя сила"