Ексклюзив

Вчора до мене зійшло натхнення і я написала вірш. Він - такий собі вступ в мою книгу, що передає атмосферу і настрій історії. Чи значить він щось більше, вирішувати вам)

Буду дуже вдячна за оцінку ⭐️

 

 

Як темрява постане, все зівʼяне

І згасне полумʼя, що зігрівало лід

Як ворон чорнокрилий із туману

Надійде смерть і зробить перший хід

 

Гучне ревіння тіло вкриє дрижаками

Й занурить світ навколишній в пітьму

І демони занурять зуби в тіло

І монстри ті прокинуться від сну

 

Змішалися у цій кривавій битві

Союзники і зрадники в одне

І зрине правда коли сонце зійде

І вічна ніч нарешті вже мине

 

Хай ворогів спіткає люта доля

Й зупиниться в серцях їх чорна кров

Чи взнають вони що таке та воля?

Чи гордо вмруть, почувши дзвін оков?

 

І в темряві засяє зблиск надії

І зійдуть ті,  хто врешті ще живі

Спасителів дух кригу ту зігріє

Із попелу повстануть як нові

 

Гаряча кров наповнить темні жили

Навічно долю їхню прокляне

Тоді герой постане із могили

А злодій в тій могилі і засне

 

У цій війні немає переможців

Проте є завжди той, хто все ж програв

І серед друзів лиць, і незнайомців

Вшануєм тих, хто світлий шлях обрав

 

І памʼять про полеглих тих бійців

Залишиться як шрам, що їх з десяток.

Для когось смерть – страшніший із кінців,

Для інших це лише новий початок

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️) Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі
Спіймала гарне число❤
Несподівано спіймала кругленьке число переглядів на своїй книзі "Червоний"! Тож неймовірно вдячна усім, хто читає! А я принагідно хочу нагадати, що: ❤Книга бере участь у конкурсі дарк романів, тож буду рада
Нарешті зустріч з сином...
— Якого біса вона тут робить?! — випльовує Єгор, і від його слів Діана здригається. — Артуре Филиповичу, що це за цирк? Єгор робить крок уперед, його кулаки стиснуті, він у сказі, а Карина поруч із ним виглядає розгубленою
Діана йде к цілі...
— Дивись, — шепоче він, і я відчуваю його дихання на своїй шиї. — Он там, між канадськими ялинами. Він указує на гостьовий будиночок — витончену будівлю зі світлого каменю, оточену екзотичними хвойними деревами. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше