Книга «рІй. Німфа з нижнього ярусу» завершена

Фінальна правка «РІЙ. Німфа з нижнього ярусу» завершена.

Я ще раз пройшлася по тексту, по фіналу, по Гідрі, по Посіву, по піратах, по тих місцях, де книга могла або стати сильнішою, або розсипатися від зайвого пояснення. Дещо підчистила, дещо підсилила, дещо прибрала зовсім.

Окремо хочу подякувати всім, хто читав уважно, помічав слабкі місця, ставив незручні питання й не давав мені сховатися за фразою “та й так нормально”. Саме такі зауваження допомогли покращити «РІЙ».

Буду дуже вдячна за ваші коментарі, думки й відгуки. Мені справді важливо знати, як ви відчуваєте цю історію: чи чіпляє Рій, чи зрозуміла Німфа, чи працює фінал, чи хочеться повертатися в цей світ далі. Чи варто писати продовження.

Ознайомитися можна тут.

https://booknet.ua/book/ri-nmfa-z-nizhnogo-yarusu-b453645

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіт Анатолій
08.06.2026, 11:45:12

Вітаю з фіналом ❤️

Вітаю з завершенням☀️

avatar
Агнія Бурне
08.06.2026, 09:51:03

Вітаю з завершенням ☺️

avatar
Lianoir
08.06.2026, 09:32:39

Вітаю з завершенням книги ☀️☀️☀️

avatar
Оксана Павелко
08.06.2026, 09:24:45

Вітаю з завершенням ☺️❣️⭐

Інші блоги
Візуал до першого розділу
Усім доброго вечора! Додаю візуал до першого розділу нової книги "Крамниця попід хмарами". А також маю до вас питаннячко: Чи буде вам зручніше, якщо усі візуали публікуватимуться тут, чи краще для цього окремо
Гарна знижечка та новина!
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках. Майже через три роки доля дарує
Все ще попереду?
Попри ту невидиму війну, яку ми з Тараханом щодня ведемо в їдальні, моя присутність у замку приносить свої плоди там, де це найважливіше — Паула змінюється на очах. Та тендітна, змучена страхами жінка, яку я побачила у свій
Серед чужих зірок — початок нової історії
«Серед чужих зірок» — початок нової космічної історії Що б ви зробили, якби заснули у своєму світі, а прокинулися тоді, коли все знайоме вже давно зникло? Андрію Погорільцю п’ятдесят сім. Він не військовий герой,
Цей вечір нікого не залишить байдужим!
Ден усміхнувся й хотів щось відповісти, але раптом його погляд ковзнув кудись за моє плече. Я помітила, як стискається щелепа Дена, і обережно простежила за тим, куди він дивиться. Спочатку побачила високого чоловіка похилого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше